Експорт овочів у грудні 2025 та логістика до ЄС

Коротко про головне

• У публічному доступі майже немає підтверджених даних про експорт овочів за грудень 2025 року, тоді як по зерну картина досить чітка.
• Завершення пільгового режиму торгівлі з ЄС у червні 2025 року зробило експорт овочів рентабельним лише за умови обсягу й якісної логістики.
• Логістичні маршрути зерновиків (Дунай, залізниця, хаби) можуть стати основою й для овочевого експорту.
• Зима 2025/26 року — найкращий час закласти «скелет» експортної моделі: документи, сховище, контакти з брокерами й трейдерами.
• Навіть без фактичного експорту підготовка підвищує стійкість на внутрішньому ринку та зменшує залежність від перекупників.

Що реально відомо: зерно, а не овочі

У грудні 2025 року офіційні й медійні зведення в агросекторі зосереджені переважно на зернових, зернобобових, олійних та молочці. Про експорт овочів — майже повна тиша. Це не означає, що морква, капуста чи цибуля нікуди не їдуть, але означає, що достовірної публічної статистики щодо обсягів, напрямків та цін практично немає.

За перші 10–11 днів грудня 2025 року Україна експортувала 1,137 млн тонн зерна, що на 15,5% більше, ніж за той самий період 2024 року (984 тис. тонн), про що повідомляє аналітичний огляд на «Економічній правді». Інші зведення підтверджують таку ж динаміку.

Якщо дивитися ширше — з початку маркетингового року до 11–12 грудня 2025-го — сумарний експорт зернових і зернобобових оцінюють у 13,3–13,5 млн тонн. Це приблизно на 6 млн тонн (близько 31%) менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону, за даними аграрних зведень, які узагальнює, зокрема, Agro24.

Є досить чітка картина по:

• основних напрямках збуту (Румунія, Іспанія, Польща та інші країни ЄС);
• логістичних маршрутах (дунайські порти, залізниця, внутрішні термінали-хаби);
• темпах експорту, що прискорилися на старті грудня відносно 2024 року, як це фіксує аналітика УЗА.

Натомість по картоплі, цибулі, моркві, капусті, столовому буряку немає підтверджених публічних даних щодо:

• обсягів експорту;
• основних країн-покупців;
• діючих логістичних моделей саме для овочів;
• цін або хоча б цінових діапазонів.

Це й є чесна межа наявних даних: профільні медіа та асоціації зараз концентруються на зерні та продуктах його переробки. Усе, що можна зробити для овочів, — це практичні висновки за аналогією з уже відпрацьованими зерновими схемами.

Чому немає даних по експорту овочів – і чим це загрожує городнику

Відсутність відкритої статистики — окремий важливий сигнал для кожного, хто тримає город чи невелике овочеве господарство.

1. Овочі не пріоритет в експортній політиці. Держава, великі трейдери та профільні асоціації нині сфокусовані на зерні, олійних і переробці. Овочі переважно працюють на внутрішній ринок, а поодинокі експортні партії рідко відображаються у відкритій статистиці.
2. Ризик надвиробництва на внутрішньому ринку. Коли посівні площі під овочами зростають, а організованих каналів експорту немає, легко отримати ситуацію, коли:
   • сховища забиті капустою чи морквою;
   • ціни на внутрішньому ринку різко просідають;
   • дрібний виробник змушений «ламати» ціну, аби хоч щось продати.
3. Планування «наосліп» для дрібних фермерів. Без прозорих даних фермер із 2–10 га овочів:
   • не розуміє, чи є сенс йти в експортну сертифікацію;
   • не знає, які саме культури мають стабільний попит за кордоном;
   • не може точно оцінити, чи «потягне» витрати на зберігання, доробку й логістику.
4. Залежність від кількох великих гравців. У ситуації інформаційного вакууму саме кілька великих компаній мають доступ до реальних експортних каналів. Дрібні й середні виробники змушені працювати за їхніми правилами.

Для городника це означає: якщо немає власної стратегії збуту та розуміння логістики, то рішення «посадити ще пару гектарів моркви, бо цьогоріч ціна була гарною» може зіграти проти вас уже наступного сезону.

Що змінилося з червня 2025 року: тарифи ЄС і нові правила гри

Важливий фон для будь-яких розмов про експорт овочів — режим торгівлі з ЄС. З 2022 року Україна користувалася автономними торговельними заходами (АТМ): пільговим режимом, що фактично знімав мита і квоти для широкого переліку агропродукції.

5 червня 2025 року дія АТМ завершилася. Натомість повернулися стандартні тарифи й квоти, про що детально аналізують експерти на сторінках «Європейської правди». Це означає:

• безмитний доступ до ринку ЄС тепер обмежений певними квотами;
• понад ці квоти застосовуються стандартні ввізні мита;
• по частині товарів, у тому числі й овочах, окремі країни можуть лобіювати додаткові обмеження.

Для овочів експорт стає рентабельним, лише якщо є достатній обсяг партії, належна якість і продумана логістика від поля до кордону.

Маленька, слабо підготовлена партія моркви на одну фуру з усіма сертифікатами, митними та транспортними витратами легко може виявитися дорожчою, ніж продаж тієї ж продукції на внутрішньому ринку.

Як зернові маршрути можуть допомогти овочам

Навіть без конкретних цифр по овочах можна використати досвід зернового ринку як «карту місцевості». Зерновики вже відпрацювали кілька логістичних схем, які реально працюють у воєнних умовах.

За даними аналітики з експорту зернових, логістика на зиму 2025/26 року виглядає так:

• основні «ворота» — дунайські порти з виходом у напрямку Румунії;
• залізничні перевезення до Польщі та інших країн ЄС;
• внутрішні елеватори й термінали, що працюють як хаби акумуляції партій.

Що з цього може використати овочевий виробник:

• Орієнтація на ті самі країни. Румунія та Польща — природні «перші ворота» і для овочів, адже документообіг, митні процедури та логіка руху вантажів уже частково відпрацьовані на зерні.
• Спільні логістичні ланцюги. Вагон чи фура не обов’язково мають іти лише з одним типом продукції. Часто дорожче створювати окрему логістику «під овочі», ніж інтегруватися в наявні потоки.
• Серйозне планування та відстеження. Саме завдяки цифровим інструментам планування, онлайн-чергам у портах і контролю відвантажень зерновикам вдалося розігнати темпи експорту в грудні, що відображено в профільних зведеннях.

Овочівник, який планує експорт, по суті «вбудовується» в уже чинні зернові маршрути, а не винаходить логістику з нуля.

Чітко: чого ми не знаємо про експорт овочів у грудні 2025 року

Щоб не створювати ілюзій, важливо прямо окреслити межі підтвердженої інформації щодо овочів.

• Немає офіційних відкритих даних по тоннажу експорту картоплі, цибулі, моркви, капусти, столового буряка, огірків, помідорів у грудні 2025 року.
• Не знайдено публічних реєстрів основних покупців або країн-імпортерів саме по овочах за цей період.
• Відсутній у відкритому доступі аналіз цінових трендів експорту овочів у грудні 2025 року.
• Поодинокі новини чи коментарі окремих компаній не підкріплені зведеною статистикою державних органів або великих асоціацій.

Тому все подальше — це практичні стратегії, які спираються на:

• логістику, вже відпрацьовану зерновим сектором;
• загальні правила торгівлі з ЄС після завершення АТМ;
• досвід експортерів інших видів агропродукції (молочна, перероблена продукція тощо).

Як підготуватися до можливого експорту овочів: покроковий план на зиму

Навіть якщо ви поки працюєте лише на внутрішній ринок, зима — ідеальний час, щоб вибудувати «скелет» майбутньої експортної моделі. Це не означає, що вже навесні ви відправите фуру капусти до Румунії, але без цієї підготовки такий крок узагалі буде неможливим.

1. Визначте реалістичний обсяг і спеціалізацію

• Порахуйте, який надлишок продукції ви зазвичай маєте після закладки в сховище та продажів на внутрішньому ринку.
• Визначте культури, які у вас найстабільніші за якістю (калібр, лежкість, відсоток браку).
• Обирайте 1–2 позиції (наприклад, морква й пізня капуста), з якими реально готові вийти на зовнішній ринок.

2. Перевірте сховища та післязбиральну доробку

Для експорту критичні:

• сортування (однорідний калібр, мінімум механічних пошкоджень);
• миття/чищення (особливо для моркви й картоплі);
• вентиляція та контроль температури в сховищі;
• упаковка, придатна до тривалого транспортування (ящики, сітки, біг-беги).

Навіть якщо експорт поки що — лише перспектива, інвестиції в елементарну доробку часто окупаються на внутрішньому ринку: відкривають двері в роздрібні мережі, а не тільки на оптовий ринок.

3. З’ясуйте вимоги до якості та безпеки

Для ринку ЄС важливі системи контролю якості (НАССР, GlobalG.A.P. та інші). Повна сертифікація — довгий процес, але почати можна з малого:

• навести порядок у документації по засобах захисту рослин і добривах;
• фіксувати всі обробки поля зі строками очікування;
• запустити базовий моніторинг нітратів і залишків ЗЗР у продукції.

Добрим орієнтиром є шлях молочників: уже 64 українські підприємства отримали право експортувати молочну продукцію до ЄС, виконавши вимоги до якості та безпеки, про що детально пишуть експерти на UkrAgroConsult. Для овочів процедура своя, але логіка та сама: спершу підтягнути стандарти в господарстві, потім рухатися до сертифікації.

4. Розберіться в митних і тарифних умовах

Після завершення АТМ експорт працює за стандартними правилами:

• окремі види овочів мають різні ставки мит у ЄС;
• можуть діяти тарифні квоти: до певного обсягу — без мита, далі — із митом;
• для партій понад 20 т (типова фура) митне навантаження й паперова робота стають особливо відчутними.

Завдання на зиму:

• знайти митного брокера чи консультанта з досвідом оформлення агропродукції в ЄС;
• попросити порахувати умовну партію (наприклад, 20 т моркви до Польщі) з урахуванням мит, сертифікатів і транспорту;
• оцінити, чи лишається запас рентабельності порівняно з внутрішньою ціною.

5. Налагодьте контакт із потенційними покупцями

Не обов’язково відразу виходити на велику європейську мережу супермаркетів. Реальніші варіанти:

• оптові бази та дистриб’ютори в Польщі, Румунії, країнах Балтії;
• українські трейдери, які вже возять продукцію в ці країни (навіть якщо поки не овочі);
• кооперативи: спільний вихід кількох виробників дає обсяг для повноцінної фури й кращу переговорну позицію.

На цьому етапі головне — отримати перший зворотний зв’язок по вимогах до якості, упаковки, калібру та документів 🥕.

Як врахувати логістику й автоматизацію, не будучи «айтішником»

Стрибок зернового експорту в грудні 2025 року — результат не лише фізичної логістики, а й цифровізації процесів: планування, електронних черг, онлайн-статусів вантажів, систем управління документами. Частину цієї логіки можна застосувати й для невеликого овочевого господарства.

Мінімальний «набір цифрової гігієни»

• Облік партій. Навіть проста таблиця (Excel або Google Sheets) з інформацією про дату збирання, поле, культуру, обробки, обсяг і місце зберігання.
• Електронний архів документів. Оцифровані сертифікати якості, фітосанітарні документи, товарно-транспортні накладні, контракти, протоколи лабораторних аналізів.
• Відстеження транспорту. GPS-трекінг фур (часто його надає перевізник), базовий онлайн-моніторинг черг на кордоні та статусу відвантажень.

Коли ви переходите від «продав сусідові на ринку» до «оформив партію на ЄС», одного лише гарного врожаю вже недостатньо. Потрібен прозорий, документально підтверджений ланцюг від поля до кордону.

Що робити городнику та дрібному фермеру вже цієї зими: чек-лист

Для тих, хто хоче не просто посадити більше, а й мати шанс продати дорожче, у тому числі потенційному іноземному покупцеві, — стислий реалізований план дій.

Чек-лист підготовки до сезону 2026 з прицілом на експорт

• Проаналізуйте 2–3 останні сезони:
  • які культури дають стабільну якість;
  • де регулярно виникає надлишок продукції.
• Обирайте «експортні» культури:
  • 1–2 позиції, з якими ви працюєте найкраще (наприклад, пізня капуста, морква, цибуля);
  • перевірте їхню лежкість і здатність витримувати перевезення.
• Проведіть аудит сховищ:
  • оцініть вентиляцію, температуру, стан стелажів;
  • визначте мінімальні доопрацювання (сортування, упаковка).
• Налагодьте документообіг:
  • зберігайте накладні на насіння, ЗЗР, добрива;
  • фіксуйте всі обробки в полі: дату, препарат, норму.
• Зробіть базовий лабораторний контроль:
  • аналіз на нітрати й залишки ЗЗР хоча б по 1–2 культурах;
  • збережіть протоколи як «візитівку» для майбутніх покупців.
• Знайдіть логістичного партнера:
  • перевізника з досвідом роботи з ЄС;
  • митного брокера, який оформляв агропродукцію.
• Порахуйте економіку:
  • разом із брокером змоделюйте одну умовну фуру (20 т) до Польщі чи Румунії;
  • порівняйте очікувану експортну ціну зі сценарієм реалізації всередині країни.
• Зробіть перші кроки до ринку:
  • вийдіть хоча б на одного потенційного покупця або трейдера;
  • уточніть конкретні вимоги до вашої культури по якості й документах.

Ці дії не вимагають будівництва гігантських холодильників чи купівлі нового парку техніки, але створюють фундамент, без якого жоден експорт просто не спрацює.

Ризики для овочівників на фоні зернового буму

Коли інформаційний простір заповнюють новини про успіхи зернового експорту, виробникам овочів легко подумати: «Ми маленькі, нас це не стосується». Насправді ж ризики дуже конкретні.

1. Цінові «гойдалки» на внутрішньому ринку. Після кількох вдалих сезонів погоди багато хто розширює площі під популярними культурами (морква, цибуля, капуста). Без організованого експорту ринок стає замкненим: 1–2 врожайні роки — і ціни падають удвічі.
2. Високі витрати на зберігання без гарантованого збуту. Ви вже інвестували в сховище, вентиляцію, тару, електроенергію, але єдиний канал реалізації — той самий оптовий ринок з непередбачуваними цінами.
3. Залежність від мереж і перекупників. Без альтернативи у вигляді експорту торговельні мережі та великі посередники формують ціну з позиції сили.
4. Пропущене «вікно можливостей». Зерновики вже налагоджують маршрути, відносини з портами й залізницею, впроваджують автоматизацію. Коли овочевий ринок «прокинеться», входження в ті ж логістичні ланцюги буде дорожчим і складнішим.

Де шукати додаткову інформацію і як не загубитися в «шумі»

Через брак відкритих цифр по овочах важливо вміти відділяти чутки й рекламні обіцянки від реальної аналітики.

Корисні орієнтири:

• аналітичні огляди по зернових і логістиці, наприклад, від це джерело, які показують працюючі маршрути й партнерів;
• матеріали про зміну митної політики ЄС щодо України після завершення АТМ, як аналіз на сторінках це джерело;
• новини про відкриття доступу до ринків для інших видів продукції (наприклад, молочної) на ресурсах на кшталт це джерело, які дають уявлення про вимоги регуляторів.

Того, чого поки немає, — це консолідована публічна статистика по овочах за грудень 2025 року: обсяги, країни, ціни. Поки такої інформації не з’явиться, фермерам доведеться самостійно «накладати» логіку зернового експорту на власний овочевий бізнес.

Практичні висновки для тих, хто садить, а не читає аналітику

• Не чекайте, поки по овочах з’являться такі ж детальні графіки експорту, як по зерну. Коли це станеться, вхід на цей ринок уже буде дорожчим.
• Відсутність відкритої статистики не означає відсутність можливостей. Вона означає, що доведеться активніше працювати з брокерами, трейдерами та потенційними покупцями в Польщі, Румунії та інших країнах.
• Плануйте посіви не лише «від урожайності», а й «від логістики». Якщо немає доступу до нормального зберігання й транспорту до кордону, не варто різко збільшувати площі під «експортні» культури.
• Використайте зиму 2025/26 року, щоб:
  • навести лад у документації та сховищах;
  • обрати 1–2 культури, з якими реально вийти на зовнішній ринок;
  • разом із брокером порахувати хоча б одну гіпотетичну експортну партію.

Навіть якщо у 2026 році ваше господарство не вивезе жодної фури за кордон, ці кроки не пропадуть дарма. Вони зміцнять позиції на внутрішньому ринку: з кращою якістю, документами, зберіганням і розумінням витрат ви менше залежатимете від настрою перекупника на базарі 😉.

FAQ: часті запитання про майбутній експорт овочів

Чи реально дрібному фермеру вийти на експорт без кооперативу?

Технічно — так, але економіка часто «ламається» на логістиці та митних витратах. Для невеликих обсягів вигідніше об’єднуватися в кооперативи або працювати через трейдерів, які формують збірні партії.

З чого почати, якщо зараз продаю лише на місцевому ринку?

Перший крок — навести лад у документах і сховищі: фіксуйте всі обробки, зберігайте накладні на насіння й ЗЗР, зробіть базовий лабораторний аналіз. Паралельно знайдіть митного брокера й попросіть прорахувати умовну партію вашої основної культури.

Які овочеві культури найчастіше цікаві для ринку ЄС?

У регіональних ланцюгах постачання зазвичай цікавими є морква, капуста, цибуля, картопля, а також деякі нішеві овочі з високою доданою вартістю. Конкретні пріоритети залежать від країни-імпортера, сезону та цінової ситуації на їхньому внутрішньому ринку.

Чи обов’язково мати сертифікацію на кшталт GlobalG.A.P.?

Для роботи з великими європейськими мережами — практично обов’язково. Для оптових баз і менших покупців інколи достатньо підтверджених аналізів, базових систем контролю якості та прозорої історії обробок. Але в середньостроковій перспективі рух до міжнародних стандартів усе одно знадобиться.

Чи варто вже в сезоні 2026 року різко збільшувати площі під овочі «під експорт»?

Без налагоджених каналів збуту, логістики та хоча б тестових партій — ні. Безпечно нарощувати обсяги лише тоді, коли ви розумієте вимоги покупця, маєте сховище потрібної якості та прораховану економіку хоча б однієї реальної експортної операції.