Фітофтора й гнилі у сховищі ефективна профілактика овочів

Ключові висновки

• Більшість проблем із фітофторозом картоплі та гнилями коренеплодів у сховищі починаються ще в полі, а не в підвалі.
• Надійний захист урожаю базується на інтегрованій системі «поле – збирання – лікувальний період – зберігання – моніторинг», а не на разових «пожежних» заходах.
• Оптимальний мікроклімат і лікувальний період (curing) перед основним зберіганням дають найбільший ефект у зменшенні гнилей.
• Мінімізація механічних пошкоджень під час збирання коренеплодів часто важливіша за пізні хімічні обробки.
• Санітарія сховища, регулярний огляд та цифровий моніторинг мікроклімату дозволяють вчасно зупинити поширення інфекції.

Фітофтороз картоплі: як інфекція з поля «переїжджає» в сховище

На українських овочесховищах щороку «зникають» десятки відсотків урожаю картоплі, моркви й буряка через фітофтороз та різні гнилі. І майже завжди фітофтороз картоплі та гнилі коренеплодів у сховищі починаються не в підвалі, а ще на полі, а потім добивають урожай помилки під час збирання, сушіння та зберігання.

Останні українські дослідження з післязбиральних втрат показують: ключ до контролю цих хвороб – інтегрована система «поле – збирання – лікувальний період – основне зберігання – моніторинг», а не окремі заходи вже в сховищі, коли гниль видно неозброєним оком. На цьому наголошують і профільні публікації «Агроекологічного журналу», і провідні європейські та північноамериканські аграрні служби.

Фітофтороз картоплі (Phytophthora infestans) більшість городників звикли сприймати як проблему бадилля в полі. Але економічно найболючіший удар ця хвороба завдає вже під час зберігання.

За даними українських і північноамериканських рекомендацій, фітофтороз бульб у сховищі майже завжди є продовженням зараження в полі: спори потрапляють на бульбу через бадилля і ґрунт, а в сховищі хвороба лише розвивається далі. Тому головне правило: у підвал не має потрапити заражена картопля – хоча б у великій кількості.

Типові ознаки фітофторозу бульб під час зберігання:

• бурі, вдавлені плями, зазвичай тверді на дотик;
• під шкіркою – бура, загниваюча тканина, що поширюється вглиб від місця інфекції;
• іноді межа між здоровою й хворою тканиною різко відмежована.

Такі бульби часто виглядають «більш-менш» на момент закладання, але в холоді й при високій вологості інфекція активується й починає заражати сусідні.

Гнилі коренеплодів у сховищі: основні збудники та шляхи зараження

Коренеплоди – морква, столовий буряк, петрушка, селера – у сховищі страждають від цілого комплексу збудників:

• Botrytis spp. – сіра гниль;
• Sclerotinia spp. – біла гниль;
• Fusarium spp. – фузаріозні (сухі, судинні) гнилі;
• Pythium spp.;
• м’які та мокрі бактеріальні гнилі.

Спільне для більшості з них: вони не пробиваються крізь ідеально здорову шкірку. Інфекція заходить через:

• механічні пошкодження (удари, подряпини, стирання);
• тріщини через пересихання або перезволоження ґрунту;
• сліди від шкідників;
• місця обрізки бадилля.

Кожна «синя пляма» на моркві комбайном або лопатою – це потенційний вхід для гнилі. Європейські й британські рекомендації зі зберігання коренеплодів підкреслюють: саме мінімізація травм під час збирання та чіткий мікроклімат (близько 0 °C і 95–98 % відносної вологості) дають найбільший ефект проти гнилей, а не пізні хімічні обробки.

Оптимальні умови зберігання: температура, вологість, вентиляція

Точні параметри мікроклімату – питання не «комфорту», а виживання продукції. Українські дослідження й європейські рекомендації практично одностайні щодо базових цифр.

Режим для картоплі

• Лікувальний період (відразу після закладки):
  • 12–15 °C;
  • відносна вологість понад 90 %;
  • тривалість 10–14 діб;
  • активна, але не переохолоджувальна вентиляція.
• Основне зберігання:
  • 3–4 °C;
  • RH 90–95 %;
  • рівномірна повітряна циркуляція, без «мертвих зон».

Режим для моркви та столового буряка

• цільова температура – близько 0 °C;
• RH 95–98 %;
• обов’язкова інтенсивна вентиляція, аби не допустити застою вологи й локальних конденсатів на поверхні коренеплодів.

Провідні європейські університети у своїх рекомендаціях зі зберігання картоплі та коренеплодів акцентують: навіть невеликі відхилення – +2…3 °C, провали по вологості, періодичні «морози» до мінусів – різко збільшують ризик гнилей. Українські автори в аграрних публікаціях додають: за нинішніх енергетичних коливань фермери часто «економлять на вентиляції», що обертається значно більшими втратами врожаю.

Інтегрована система: поле – збирання – лікувальний період – зберігання

Головна новація сучасних рекомендацій – перехід від набору окремих заходів до повноцінної інтегрованої системи. Ідея проста: кожна ланка або знімає ризики, або множить проблему.

1. Поле: зменшити інфекційний фон і вогнища хвороб.
2. Збирання: не пошкодити й не перезволожити урожай.
3. Лікувальний період: дати ранкам загоїтися в контрольованих умовах.
4. Основне зберігання: підтримувати стабільний мікроклімат.
5. Моніторинг і санітарія: не дати гнилям «розігнатися» всередині сезону.

Цей підхід повністю відповідає принципам інтегрованого захисту рослин (IPM), які просувають як українські наукові установи, так і європейські та північноамериканські extension-служби.

Чим раніше ви починаєте керувати ризиком гнилей (із фази планування посіву), тим менше шансів, що доведеться «гасити пожежу» вже в сховищі.

Що зробити в полі, щоб не мати проблем із фітофторозом та гнилями в сховищі

Зупиняти фітофтороз картоплі та гнилі коренеплодів потрібно задовго до того, як ви побачите власний підвал. 😅

Ключові дії до збирання:

• Використовуйте сертифікований здоровий садивний матеріал картоплі й насіння овочів. По можливості обирайте сорти з підвищеною стійкістю до фітофторозу та основних гнилей.
• Дотримуйтеся сівозміни не менше 3–4 років без повернення картоплі, моркви, буряка на ту ж ділянку. Це знижує запас інфекції в ґрунті (фузаріум, склеротиніоз, пізня гниль тощо).
• Не перегодовуйте азотом. Надмір азоту подовжує вегетацію, робить тканини «водянистими» й більш сприйнятливими до фітофторозу та бактеріальних гнилей.
• Ведіть регулярний фунгіцидний захист картоплі від фітофторозу за прогнозами й регламентами препаратів, закінчуючи обробки в установлені терміни очікування до збирання.
• Використання фунгіцидів повинно відповідати нормам «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і чинним санітарним правилам.

Європейські та північноамериканські аграрні служби у своїх настановах з фітофторозу підкреслюють: якщо в полі видно масштабне ураження бадилля, то частина бульб уже заражена. Такі партії потрібно або сильно обмежувати у зберіганні, або використовувати першочергово.

Збирання та передзберігання: найкритичніший момент для гнилей

Саме в період збирання робиться найбільша кількість «невидимих» помилок, що згодом виливаються в масові гнилі в овочесховищах.

На що звернути увагу:

• Погода при збиранні. По можливості плануйте збирання в суху погоду. Перезволожений ґрунт означає налипання бруду, підвищений ризик механічних травм і складніше досушування. Для коренеплодів це вирішальний фактор розвитку мокрих бактеріальних гнилей.
• Налаштування техніки. Якщо використовуєте комбайн або картоплекопач:
  • відрегулюйте глибину підкопування, щоб не перерізати коренеплід;
  • зменшіть швидкість руху, коли коренеплоди великі або ґрунт важкий;
  • знизьте інтенсивність очищення від ґрунту, якщо вона б’є по продукції.
• Ручне збирання. Класична лопата, встромлена надто близько до куща картоплі чи гнізда моркви, – джерело багатьох травм. Безпечніше використовувати вила або лопату з контрольованим кутом входу й відступом від рослини.
• Первинне сортування. Уже в полі чи відразу після доставки:
  • відбирайте явні «гнилі» й підозрілі бульби/коренеплоди;
  • відокремлюйте сильно побиті, тріснуті, підмерзлі;
  • зберігайте окремо партії з різних полів і з різним ступенем ураження.

Це не гарантує повної відсутності гнилей, але різко зменшує інфекційний тиск на здорову масу продукції.

«Лікувальний» період (curing): чому без нього урожай не доживає до весни

Один із головних висновків сучасних досліджень: лікувальна вентиляція та контрольований «curing» перед основним охолодженням – критично важливі, особливо для картоплі.

Curing для картоплі

• Відразу після закладання в сховище:
  • встановіть 12–15 °C;
  • забезпечте відносну вологість понад 90 % (але без конденсату);
  • увімкніть вентилятори на режим, що дає хорошу циркуляцію, але не створює протягів, які висушуватимуть шкірку.
• Тримайте цей режим 10–14 днів. За цей час:
  • мікропошкодження заростають корковою тканиною;
  • знижуються втрати вологи;
  • бульба стає менш сприйнятливою до проникнення збудників гнилей.

Після curing’у повільно (протягом 2–3 тижнів) знижуйте температуру до робочих 3–4 °C, не допускаючи різких стрибків.

Підхід для моркви й буряка

• Швидко «провалити» температуру до ~0 °C, щоб пригальмувати дихання й розвиток збудників.
• Тримати вологість у межах 95–98 %, забезпечуючи дуже хорошу циркуляцію, аби волога не осідала конденсатом на коренеплодах.

Європейські настанови зі зберігання моркви прямо вказують: швидке охолодження – один із найефективніших прийомів проти сірої й білої гнилей.

Санітарія овочесховища: дезінфекція, тара, прибирання

Жоден режим температури не врятує, якщо сховище забите минулорічними бадиллями, ґрунтом і гниллю. Українські науково-аграрні видання та рекомендації агрослужб роблять на цьому окремий акцент.

Базова схема щорічної підготовки сховища:

• Механічне очищення.
  • ретельно вимести й вивезти старі рослинні рештки, ґрунт, пил зі всіх щілин;
  • почистити стіни, підлогу, повітропроводи, вентилятори від налиплих забруднень.
• Миття й дезінфекція.
  • промити поверхні водою (за можливості – з мийкою високого тиску);
  • провести дезінфекцію схваленими засобами (обприскування або аерозоль), дотримуючись норм і вимог безпеки;
  • окремо помити й продезінфікувати ящики, контейнери, стрічки транспортерів, піддони, транспортні засоби.
• Сушіння й провітрювання.
  • дати сховищу добре висохнути після обробки;
  • перевірити відсутність затхлого запаху, конденсату та місць, де накопичується вода.

Українські регламенти щодо зберігання й використання засобів захисту, зокрема вимоги ДСП 8.8.1.2.001-98, узагальнюються в офіційних роз’ясненнях державних органів; при виборі деззасобів і схем обробки варто орієнтуватися саме на подібні документи.

Контроль гнилей під час зберігання: огляд, сортування, видалення уражених партій

Навіть якщо все зроблено ідеально, певний відсоток гнилей – практично неминучий. Завдання господаря – не дозволити їм стати лавиною.

Що потрібно:

• Регулярний огляд. Мінімум раз на тиждень (а в перші місяці – частіше) проходьте сховище:
  • дивіться на верхні шари в ящиках і навалах;
  • звертайте увагу на запах (кислуватий, затхлий, гнильний);
  • фіксуйте зони з підвищеною вологістю, конденсатом.
• Оперативне видалення. Уражені ящики, мішки або сектори навалу:
  • негайно виносьте зі сховища;
  • не пересипайте здорове з-під гнилої маси;
  • за можливості – локально підсушіть або провітріть проблемну ділянку.
• Режим вентиляції. При перших ознаках гнилей:
  • збільште інтенсивність вентиляції;
  • перевірте, чи немає «мертвих зон» із застійним повітрям.

Дослідження, узагальнені в українських аграрних публікаціях і північноамериканських extension-настановах, одностайні: систематичне видалення гнилих партій – один із найпростіших і водночас найефективніших прийомів для зупинки вторинного поширення інфекції.

Цифровий моніторинг і автоматизація: що варто впроваджувати

Новий тренд у зберіганні овочів і картоплі – перехід від «на око» до реального вимірювання й автоматичного керування мікрокліматом. Для великих фермерських господарств це вже не розкіш, а питання економіки.

Практично корисні напрямки:

• Датчики мікроклімату. У різних зонах сховища встановлюють:
  • датчики температури;
  • датчики відносної вологості;
  • іноді – швидкості повітря й CO₂.

  Прилади з пам’яттю та дистанційним доступом дозволяють бачити не тільки миттєві значення, а й історію: коли були просадки по температурі, перевищення вологості, зупинки вентиляції.

• Автоматичне керування вентиляцією та охолодженням. Алгоритми:
  • вмикають/вимикають вентилятори;
  • керують заслінками припливу/витяжки;
  • регулюють потужність холодильної установки з урахуванням етапу (curing чи основне зберігання) і зовнішньої погоди.

  Європейські рекомендації зі зберігання картоплі й моркви розглядають такі системи як спосіб одночасно знизити коливання мікроклімату та оптимізувати енергоспоживання.

• Електронний облік партій і якості. Варто вести журнал:
  • з якого поля партія;
  • який сорт, дата збирання, схема обробок;
  • як часто й у якому обсязі фіксуються гнилі під час зберігання.

  Через 1–2 сезони це дозволяє чітко зрозуміти, які сорти, поля чи технологічні прийоми дають найменші післязбиральні втрати.

• Системи попередження й прогнозування. У перспективі – поєднання:
  • даних польових спостережень за фітофторозом;
  • метеоданих;
  • історії гнилей у сховищі

  в локальні моделі ризику. Поки що такі рішення лише розвиваються; готових публічних сервісів саме для українського ринку небагато, але світова тенденція підтверджена численними європейськими й північноамериканськими дослідженнями.

Покроковий план сезону: як мінімізувати фітофтороз і гнилі

Нижче – короткий практичний чекліст на рік, який можна адаптувати під свої умови.

1. Планування (зима – рання весна)
   • оберіть сорти картоплі й коренеплодів із підвищеною стійкістю до основних хвороб;
   • сплануйте сівозміну на 3–4 роки вперед, не повертаючи чутливі культури на ті самі площі;
   • перевірте стан сховища, вентиляції, датчиків, тари.
2. Вирощування (вегетація)
   • дотримуйтеся збалансованого живлення, не перевищуйте норми азоту;
   • відстежуйте прогноз фітофторозу, проводьте фунгіцидні обробки картоплі за регламентами й у дозволених термінах;
   • оглядайте посіви на ознаки гнилей і пошкоджень шкідниками (особливо на коренеплодах).
3. Підготовка сховища (кінець літа – початок осені)
   • повністю приберіть рослинні рештки та ґрунт;
   • проведіть миття й дезінфекцію приміщень, тари, обладнання;
   • перевірте роботу вентиляції й можливість керування температурою та вологістю.
4. Збирання
   • по можливості збирате в суху погоду;
   • налаштуйте техніку (або оберіть інструменти), щоб мінімізувати травмування;
   • проведіть первинне сортування та відбракування явно ураженої й сильно пошкодженої продукції.
5. «Лікувальний» період
   • для картоплі: 10–14 діб при 12–15 °C і RH понад 90 %, із доброю вентиляцією;
   • для моркви й буряка: максимально швидко охолодіть до ~0 °C при RH 95–98 %;
   • контролюйте появу конденсату й корегуйте вентиляцію.
6. Основне зберігання (зима)
   • підтримуйте для картоплі 3–4 °C і RH 90–95 %; для коренеплодів – 0 °C і RH 95–98 %;
   • раз на тиждень оглядайте продукцію, видаляйте гнилі партії;
   • відстежуйте показники датчиків, фіксуйте всі збої та інциденти.
7. Аналіз після сезону
   • порівняйте, з яких полів/сортів було найбільше гнилей;
   • відкоригуйте сівозміну, підбір сортів, фунгіцидні схеми й режими зберігання на наступний рік.

«Білі плями» та роль власних спостережень

Навіть найдетальніші рекомендації не закривають усіх питань.

• Для дрібних домогосподарств немає достатньо досліджень саме по поєднанню традиційних підвалів, глинобитних льохів та сучасних режимів температури й вологості – більшість європейських і північноамериканських даних базується на промислових сховищах.
• Відсутні детальні публічні дані, які б порівнювали ефективність окремих деззасобів саме в українських реаліях (набір збудників, типи сховищ, якість води тощо); у профільній періодиці є загальні рекомендації, але без масових прямих порівнянь.
• Не всі сучасні системи автоматизації сховищ описані у відкритому доступі – значна частина інформації залишається в комерційних посібниках і презентаціях постачальників.

Найкращий результат дає поєднання базових науково обґрунтованих принципів із уважними власними спостереженнями за конкретним підвалом, сортами й ґрунтами.

Саме там, де городник перестає сприймати фітофтороз картоплі та гнилі коренеплодів як «неминуче зло» й починає ставитися до них як до технологічного ризику, що піддається керуванню, і починаються справді стабільні врожаї, які без значних втрат доходять до весни. 🌱

Поширені запитання

Чи можна врятувати партію картоплі, якщо фітофтороз з’явився вже в сховищі?

Повністю врятувати – ні, але можна обмежити втрати. Потрібно оперативно виявити вогнища, вилучити уражені ящики/ділянки навалу, посилити вентиляцію, перевірити температуру й вологість. Заражену картоплю краще швидко реалізувати або переробити, не закладаючи на тривале зберігання.

Чи потрібні фунгіцидні обробки вже після збирання, перед закладанням у сховище?

У більшості випадків для столової картоплі та коренеплодів основний ефект дають профілактичні обробки в полі, а не післязбиральні. Після збирання мають пріоритети: дбайливе поводження з врожаєм, лікувальний період, оптимальний мікроклімат і санітарія. Якщо розглядаються спеціальні післязбиральні препарати, їх слід застосовувати лише згідно з зареєстрованими регламентами та санітарними нормами.

Чи можна зберігати картоплю й моркву в одному підвалі?

Можна, але складно підтримувати оптимальні режими одночасно для обох культур. Картопля «любить» 3–4 °C і трохи нижчу вологість, тоді як моркві потрібні близько 0 °C і 95–98 % RH. На практиці часто роблять окремі зони або хоча б фізично розділяють культури та коригують вентиляцію так, щоб уникати локального конденсату на коренеплодах.

Чим відрізняється сіра гниль від білої на коренеплодах?

Сіра гниль (Botrytis) зазвичай утворює сірий пухнастий наліт спороношення, тканини стають водянистими й з часом підсихають. Біла гниль (Sclerotinia) характерна густим білим ватоподібним міцелієм із чорними склероціями; тканина розмокає й руйнується. Обидві гнилі активно розвиваються при високій вологості й поганій вентиляції.

Як зрозуміти, що в сховищі недостатня вентиляція?

Ознаки: стійкий затхлий або кислуватий запах, конденсат на стінах і стелі, локальні «мокрі» ділянки в навалі/ящиках, поява цвілі на дерев’яних елементах. Часто в таких умовах гнилі прогресують «осередками» – у певних місцях сховища, де повітря застоюється.