Імпорт добрив у 2026 як спланувати живлення городу

Ключові висновки

• Споживання добрив в Україні зросло на 20 %, а майже кожна друга тонна — імпортна, тож ринок дедалі більше залежить від світових цін і логістики.
• Сульфат амонію стає ключовим азотним добривом завдяки поєднанню азоту й сірки та відносно низькій ціні.
• Середня вартість азотних добрив піднялася з $385 до $515 за тонну, що змушує переглядати норми внесення й комбінувати форми азоту.
• Попереднє планування закупівель (зимово-весняні та літні «вікна») суттєво знижує ризики переплат і дефіциту.
• Навіть малим господарствам і дачникам варто мати базовий запас азотних добрив і простий облік внесення для стабільного врожаю у 2026 році 🌾.

Чому Україна різко збільшує імпорт добрив

За січень–серпень 2025 року в Україні:

• спожили 3,42 млн тонн мінеральних добрив (приблизно +20 % до 2024 року);
• імпортували 1,97 млн тонн, з них понад 1,14 млн тонн — азотні добрива;
• власне виробництво склало лише 1,45 млн тонн.

Фактично кожна друга тонна добрив уже надходить з імпорту, а не з українських заводів. Для фермерів, садівників і дачників це означає: добрива будуть у наявності, але ціни залишатимуться високими, а частину позицій має сенс купувати завчасно.

Три головні причини стрибка імпорту

1. Просідання вітчизняного виробництва

   Після ударів по газовій інфраструктурі у березні 2025 року випуск добрив на ключових підприємствах (зокрема Cherkasy Azot та Rivneazot) скорочувався до 50 % потужностей. У підсумку за січень–серпень внутрішній випуск знизився приблизно на 7,5 %, і цей дефіцит перекрили імпортом.

2. Заборона морського імпорту аміачної селітри та аміаку

   Через безпекові ризики частину класичних азотних добрив (аміачна селітра, аміак) заборонено ввозити морем. Це ускладнює логістику, підвищує вартість доставки й зміщує попит в бік інших форм азоту — карбаміду та сульфату амонію. Детально про вплив таких обмежень на ринок писали аналітики SuperAgronom.com.

3. Відновлення доходів аграріїв і розширення посівів

   Зростання споживання добрив на 20 % пов’язане не лише з цінами, а й з тим, що аграрії знову активніше вкладаються в урожай. За спостереженнями видання Landlord.ua, нарощуються площі озимих, кукурудзи, соняшнику й овочів відкритого ґрунту, що тягне за собою додатковий попит на добрива.

За оцінками аналітиків Yarylo.ua, загальний імпорт добрив до кінця 2025 року може наблизитися до 2,8 млн тонн — це рекордні обсяги для умов воєнного часу.

Чим більша частка імпорту на ринку добрив, тим сильніше ціни в Україні залежать від світових котирувань, логістики та валютного курсу.

Сульфат амонію виходить у лідери: чому всі переходять на це добриво

Головний «хіт» 2025 року — сульфат амонію. За січень–листопад в Україну завезли понад 426 тис. тонн цього добрива, а в грудні очікували ще близько 100 тис. тонн, про що повідомляло видання AgroPortal.ua. Попит на нього стабільно зростає, і тренд, імовірно, збережеться у 2026 році.

Чому сульфат амонію так популярний

• Більш доступна ціна

  За поточних котирувань сульфат амонію зазвичай дешевший за карбамід і частину комплексних добрив. На тлі того, що середня ціна азотних добрив у 2025 році піднялася з $385 до $515 за тонну, економія на кожній тонні стає критичною для фермерського бюджету.

• Азот + сірка в одній гранулі

  У сульфаті амонію міститься близько 21 % азоту та 24 % сірки у легкодоступній формі. Для культур на кшталт капусти, цибулі, часнику, ріпаку, гороху, бобових та ягідних насаджень сірка настільки ж важлива, як і азот. Тому використання цього добрива допомагає покрити одразу дві ключові потреби.

• Зручність технологічного застосування

  Сульфат амонію добре працює при передпосівному внесенні, під основний обробіток ґрунту, під озимі та для підживлення, особливо на важчих ґрунтах, де менші ризики вимивання. Він менш гігроскопічний, ніж карбамід, і краще переносить зберігання в простіших умовах (дачні сараї, польові склади).

Де сульфат амонію особливо доречний

Для власників кількох соток, невеликих городів і ферм до кількох десятків гектарів сульфат амонію — «робоча конячка» у таких випадках:

• грядки капусти (особливо пізньої), броколі, цвітної капусти;
• цибуля й часник — як під осінню посадку, так і у весняних підживленнях;
• картопля на легких, бідних на органіку ґрунтах;
• полуниця й малина на піщаних і супіщаних ділянках;
• ріпак озимий, ріпа, гірчиця та кормові капустяні культури.

Якщо у сівозміні багато капустяних і цибулевих, а вартість класичних азотних добрив «кусається», варто заздалегідь закладати в план закупівель помітну частку саме сульфату амонію.

Азотні добрива дорожчають: як це вдарить по бюджету господарства

За оцінками аналітиків AgroReview, середня вартість азотних добрив у 2025 році зросла приблизно з $385 до $515 за тонну. Під це зростання підпадають:

• карбамід (сечовина);
• аміачна селітра (де її ще можна легально й безпечно придбати);
• КАС;
• сульфат амонію (хоч він і залишається відносно найдоступнішим з азотних форм).

Наслідки для практики:

• собівартість живлення 1 га пшениці, кукурудзи та соняшнику зростає на 15–30 % залежно від норми внесення;
• дрібні фермери змушені або скорочувати норми, або переходити на дешевші форми й уважніше працювати з органікою;
• городники й дачники, які купують добрива «по факту весни», часто потрапляють на пікові ціни й обмежений вибір.

За перші місяці 2025 року імпорт азотних добрив перевищив внутрішнє виробництво, а в Україну завезли на 180 тис. тонн більше азотних добрив, ніж роком раніше. Це підсилює залежність ринку від зовнішніх факторів — котирувань газу, завантаженості портів, стану логістики.

Як спланувати закупівлі добрив на 2026 рік: покроковий план

Щоб не купувати добрива в березні «по будь-якій ціні», варто вже зараз скласти простий, але чіткий план дій.

Крок 1. Проаналізуйте свої норми та реальні потреби

• Поверніться до записів за 2024–2025 роки: які норми азоту, фосфору, калію та сірки ви вносили під основні культури.
• Оцініть врожайність по полях або грядках: де живлення було достатнім, а де врожай явно просів.
• Для ключових культур (пшениця, кукурудза, соняшник, картопля, томат, огірок, капуста) випишіть мінімальні й оптимальні норми NPK, з якими ви готові працювати.

Крок 2. Зробіть мінімальний баланс по азоту

• Візьміть орієнтовну потребу кожної культури в азоті (на гектар чи на сотку).
• Оцініть внесок органіки: перепрілий гній у середньому дає 3–4 кг N на тонну, але лише частина доступна рослинам у перший рік.
• Різницю між потребою й внеском органіки плануйте перекривати мінеральними добривами, без «стрільби на око».

Крок 3. Визначте пріоритетні види добрив

За умов обмеженого бюджету й нестабільних цін логіка для більшості господарств така:

• Азот — пріоритет №1: карбамід, аміачна селітра (якщо доступна), КАС, сульфат амонію.
• Сірка — пріоритет №2: важлива для капустяних, бобових, ріпаку, цибулі; основні джерела — сульфат амонію, сульфат магнію, комплексні добрива з S.
• Фосфор і калій — планові закупівлі, де можна більше маневрувати за часом і формами.

Крок 4. Закладіть бюджет із запасом 10–20 %

Врахуйте можливі коливання цін та курсу гривні:

• до розрахованої суми на добрива додайте 10–20 % «подушки»;
• якщо ринок буде спокійним — ви вкладетеся з запасом;
• якщо станеться новий стрибок цін, це не зірве ваші плани посівів.

Крок 5. Сформуйте два «кошики» добрив

• Базовий кошик: мінімальний набір для забезпечення основних норм (азот + необхідний фосфор і калій).
• Розширений кошик: додаткові добрива (сірка, мікроелементи, спеціалізовані суміші) — їх можна докуповувати ближче до сезону, залежно від цін і грошового потоку.

Крок 6. Плануйте строки закупівель по сезонах

Попит і ціни на добрива протягом року коливаються. Досвід 2025 року показав, що влітку попит був відносно слабким через нестачу обігових коштів у фермерів, і це створювало можливості для вигідніших закупівель.

Орієнтовна схема:

• Грудень–лютий: закупівля основного обсягу азотних добрив під весняну посівну та підживлення озимих.
• Літо (червень–серпень): вікно можливостей для часткового поповнення запасів під осінню посівну та весну-2027, за наявності складу.
• Осінь: докупівля спеціалізованих позицій, які потрібні під конкретні технологічні рішення.

Що робити малим фермерам і городникам: конкретні поради

Історія з мільйонами тонн імпорту добрив на практиці зводиться до простих рішень на кожному полі, городі та дачі: що купити, коли, скільки й де зберігати.

Для невеликих фермерських господарств (20–200 га)

• Диверсифікуйте постачальників. Працюйте з 2–3 дилерами, щоб не залежати від одного складу чи одного бренду.
• Комбінуйте форми азоту. Частину потреби закривайте карбамідом, частину — сульфатом амонію, можливу частину — КАС. Це дає гнучкість при коливаннях цін.
• Створіть мінімальний резерв. Майте запас критично важливих азотних добрив хоча б на одне підживлення основних культур.
• Розгляньте колективні закупівлі. Об’єднання із сусідніми господарствами на 200–300 га в сумі часто дає кращу оптову ціну.

Для дачників і власників невеликих городів

• Купуйте «кістяк» добрив узимку або ранньою весною: 1–2 мішки азотного (карбамід чи сульфат амонію), 1 мішок комплексного NPK для основних культур.
• Не накопичуйте надлишкові запаси — краще мати надійне сухе місце зберігання та невеликий, але достатній запас.
• Для дачних умов сульфат амонію зручніший за карбамід завдяки меншій гігроскопічності й кращій стабільності при коливаннях вологості.

Просте правило: купуєте не «що є на ринку», а те, що вписується у ваш план посівів і баланс поживних елементів 🙂.

Ризики логістики й заборони на імпорт аміачної селітри: як це відобразиться на полі

Морська заборона на імпорт аміачної селітри та аміаку означає, що частину обсягів доводиться везти залізницею й автотранспортом з ЄС та інших напрямків. Це:

• підвищує логістичну складову в ціні кожної тонни;
• створює сезонні затримки в пікові періоди (кінець року, передпосівна кампанія);
• робить доступність аміачної селітри менш стабільною, особливо для невеликих господарств.

На практиці це призводить до того, що господарства перерозподіляють норми на користь карбаміду й КАС, а також частіше використовують сульфат амонію як одну з основних форм азоту.

Головний висновок для аграріїв: чим більше ви плануєте закупівлі завчасно, тим менше залежите від «останньої фури» перед посівом.

Азотні добрива, сульфат амонію і технологія: як змінювати схеми живлення

Зміни в структурі імпорту добрив автоматично змушують коригувати технологічні карти. Йдеться не лише про заміну одного виду добрива іншим, а й про переосмислення строків і способів внесення.

Заміна частини аміачної селітри на сечовину й сульфат амонію

При дефіциті або подорожчанні аміачної селітри робочим варіантом стає така схема:

• Під ярі зернові:
  • 50–60 % потреби в азоті — за рахунок карбаміду (передпосівно або в ранні строки);
  • 20–30 % — сульфат амонію (особливо на ґрунтах із низьким умістом сірки);
  • 10–20 % — КАС або аміачна селітра (якщо доступна) у підживленнях.
• Під озимі:
  • перше підживлення ранньою весною — сульфат амонію або його суміш із карбамідом;
  • друге підживлення — карбамід чи КАС залежно від наявної техніки та стану посівів.

Схеми живлення для овочів відкритого ґрунту

В овочівництві головний ризик — надмірні дози азоту, які погіршують якість продукції й підвищують вміст нітратів. За високих цін на азотні добрива це ще й економічно невигідно.

• Під картоплю:
  • максимально використовуйте органіку (гній, сидерати) як базу живлення;
  • нестачу азоту доповнюйте сульфатом амонію, який одночасно забезпечить і сірку.
• Під томати, перець, баклажани:
  • уникайте великих стартових доз азоту; краще здійснювати дробні підживлення;
  • одну з перших підживок можна зробити на сульфаті амонію, а далі переходити до комплексних NPK зі збільшеним умістом калію.

Автоматизація й аналітика: як «великі цифри» допомагають простому аграрію

Статистика щодо імпорту (1,97 млн тонн за 8 місяців 2025 року), внутрішнього виробництва (1,45 млн тонн) і споживання (3,42 млн тонн) — це не лише звіти для держави. На їх основі агрокомпанії будують прогнози цін, планують логістику та управляють запасами.

Аналітичні огляди на кшталт матеріалів це джерело та це джерело дедалі частіше використовують не лише великі агрохолдинги, а й середні господарства.

Як можна застосувати це на рівні 50+ гектарів:

• вести електронний облік закупівель добрив: дата, вид, ціна, постачальник;
• фіксувати урожайність по полях і зіставляти її з нормами внесення й погодними умовами;
• раз на сезон (восени чи взимку) порівнювати свої показники з ринковими тенденціями, щоб обирати оптимальні періоди закупівель.

Чекліст перед зимою: чи готові ви до сезону добрив 2026 року

Щоб не загубитися в цифрах, пройдіться цим коротким чеклістом найближчими тижнями.

• Перевірте залишки добрив на складі. Оцініть наявність базового запасу азоту (карбамід, сульфат амонію, селітра/КАС) і стан упаковки.
• Складіть план посівів на 2026 рік. Випишіть площі основних культур і прикиньте потребу в NPK + S по кожній.
• Визначте пріоритетні добрива. Розділіть їх на критичні (азот, сірка) й бажані (частина комплексних, мікродобрива).
• Зв’яжіться з 2–3 постачальниками. Дізнайтеся орієнтовні ціни на лютий–березень і наявність сульфату амонію в їхніх лінійках.
• Перегляньте технологічні карти. Подивіться, де можна частково замінити селітру на карбамід чи сульфат амонію й оптимізувати загальну норму N.
• Переконайтеся в умовах зберігання. Добрива мають лежати в сухому приміщенні, на піддонах чи настилі, із захистом від вологи та гризунів.

Якщо більшість пунктів цього списку виконані, ви ввійдете в сезон 2026 року набагато спокійніше, навіть за умов чергових цінових чи логістичних «штормів».

FAQ: поширені запитання про добрива та імпорт у 2026 році

Чи варто в 2026 році робити ставку саме на сульфат амонію?

Сульфат амонію в 2026 році справді виглядає одним із найраціональніших варіантів: він відносно дешевий, дає і азот, і сірку, підходить для широкого спектра культур і краще зберігається, ніж карбамід. Водночас повністю замінювати ним усі інші форми азоту не варто: оптимально комбінувати його з карбамідом, КАС та, за можливості, аміачною селітрою.

Коли найкраще купувати добрива, щоб зекономити?

Найчастіше вигідно купувати основний обсяг азотних добрив у зимово-весняний період (грудень–лютий), коли постачальники готуються до сезону й конкурують між собою. Додаткові обсяги інколи вигідно брати влітку, коли попит тимчасово слабшає. Закупівля «в останній момент» перед посівом зазвичай обходиться дорожче й пов’язана з ризиком дефіциту окремих позицій.

Чи можна зменшити норми азоту без втрати врожайності?

У багатьох господарствах норми азоту мають «запас міцності». Часто можна зменшити загальну норму на 10–20 %, якщо:

• повніше використовувати органіку (гній, компост, сидерати);
• точніше потрапляти в оптимальні строки внесення;
• розподіляти внесення дробно замість внесення всієї норми за один раз.

Важливо робити це поступово й відстежувати реакцію культури за кілька сезонів.

Як дачнику вибрати мінімальний набір добрив на сезон?

Практичний «базовий набір» для дачної ділянки виглядає так:

• 1 мішок азотного добрива (карбамід або сульфат амонію);
• 1 мішок універсального комплексного NPK для овочів і ягід;
• невеликі фасування спеціалізованих добрив для культур, які ви найбільше вирощуєте (наприклад, для картоплі чи газону).

Цього достатньо, щоб закрити потреби основних культур без зайвих витрат і складних комбінацій.

Чим загрожує повна відмова від мінеральних добрив на користь органіки?

Повна відмова від мінеральних добрив можлива лише за наявності великої кількості якісної органіки й ретельно продуманої сівозміни. Для більшості господарств це призведе до помітного падіння врожайності, особливо в перші роки. Оптимальний підхід — комбінувати органіку та мінеральні добрива, поступово знижуючи норми мінеральних за рахунок поліпшення структури ґрунту й вуглецевого балансу.