У вступі: що ми маємо знати
Прогноз експорту зернових та олійних культур з України у 2025 році на рівні близько 81,4 млн тонн врожаю та потенційного вивезення до 49 млн тонн безпосередньо впливає на можливості експорту овочів. За оцінками ринку, це означає високий попит на портову інфраструктуру, вагонний парк, пальне та страхові сервіси, які однаково потрібні як для зерна, так і для овочевих культур.
Уже в першій чверті маркетингового року 2025–2026 Україна експортувала понад 10,4 млн тонн зернових, що свідчить: логістика працює, але майже «на межі» своїх можливостей. Для овочевих виробників це означає конкуренцію за:
- вагони-рефрижератори та контейнери-рефи;
- портові «вікна» та місця в терміналах;
- потужності холодових складів у припортових зонах.
Паралельно енергетичні ризики й удари по інфраструктурі знижують пропускну спроможність портів і залізниці, а отже — запас гнучкості для швидкопсувних овочів.
Чим вищий експорт зерна, тим менший запас «міцності» логістики для швидкопсувної продукції — овочі мусять працювати точніше й передбачливіше.
Чому 49 млн тонн зерна впливають саме на овочі
Морські та залізничні маршрути — обмежений ресурс. У пікові періоди зерно, як правило, має пріоритет завдяки масштабам партій і довгостроковим контрактам. Для овочів це створює дві ключові проблеми:
- дефіцит контейнерів-рефрижераторів і вагоно-рефів у періоди пікового експорту зернових;
- зростання черг у портах і на залізничних платформах, що подовжує час у дорозі й збільшує витрати на зберігання.
Окремий фактор ризику — енергетичні перерви. Зупинка електропостачання впливає на роботу ліній доробки, холодильників, портових терміналів і транспортної інфраструктури загалом. Удар по будь-якій ланці цього ланцюга зменшує його загальну пропускну здатність і робить графік відвантажень менш передбачуваним.
З практичної точки зору, овочевий бізнес опиняється в ситуації, коли:
- час добирання до споживача може непередбачувано збільшуватися;
- контракти з покупцями вимагають більш чітких умов щодо форс-мажорів і зміни маршрутів;
- помилки у плануванні (затримки на день-два) частіше призводять до реальних фінансових втрат через псування товару.
Що змінюється в практиці експорту овочів у сезоні 2025–2026
У сезоні 2025–2026 вже можна виділити три структурні зміни, які впливатимуть на кожного овочевого експортера.
- Зростання значення морського коридору з механізмами страхування. Він робить поставки більш передбачуваними, однак значна частка пропускної спроможності буде задіяна під зерно та олійні. Відтак овочевим експортерам доведеться точніше планувати вікна відвантаження й швидко підтверджувати готовність товару.
- Підвищення цінності мультимодальних маршрутів. Комбінації «залізниця + авто», «ріка + авто», «залізниця + морський порт сусідньої країни» стають конкурентною перевагою. Ті, хто вміє гнучко перемикатися між варіантами, менше страждають від «заторів» та зберігають якість товару.
- Макроекономічний тиск і державні пріоритети. Експорт продовольства забезпечує суттєву частину валютних надходжень країни. Тому політика розподілу логістичних потужностей може змінюватися швидко, залежно від ситуації на валютному ринку, військових ризиків і потреб бюджету. Овочевому бізнесу потрібно бути готовим до раптових змін розкладів, тарифів або пріоритетів у напрямку зернових.
Що робити овочевому виробнику — практичні кроки (коротко)
Є кілька простих дій, які можна зробити вже зараз, навіть без великих інвестицій, щоб зменшити ризики у сезоні 2025–2026.
- Переглянути експортні контракти й додати пункти про можливу зміну порту відвантаження, мультимодальну логістику та чітко прописані форс-мажорні умови.
- Створити запас холодового ланцюга: придбати або орендувати генератор із мінімум 24–48 годин автономії для ключового сховища та забезпечити запас пального.
- Диверсифікувати ринки та упаковку: частину партій орієнтувати на автомобільні маршрути (полімерні ящики, клітинні піддони), іншу — на морські чи залізничні поставки.
- Бронювати вагони й контейнери завчасно, але паралельно погоджувати з імпортерами можливі альтернативні шляхи та порти.
- Проранжувати культури за поєднанням «термін придатності + вартість логістики» та віддати пріоритет більш «стійким» овочам у експорті.
Поглиблений аналіз ризиків і способів їх мінімізації
1) Логістичні «вузькі місця»
Порти. У пік зернового сезону черги на причалах і в терміналах можуть тривати кілька днів. Для овочів це означає додатковий час у контейнері та ризик втрати якості.
Практика: планувати доробку та завантаження так, щоб овочі були готові не раніше ніж за 48 годин до підтвердженого вікна на причалі. Це скорочує час перебування товару в очікуванні, особливо у відкритих або частково охолоджуваних зонах.
Залізниця. Дефіцит вагоно-рефів — типова проблема, посилена зростанням зернових потоків.
Практика: укладати рамкові договори з перевізниками на мінімальний гарантований парк (наприклад, 5–10 вагонів) з опцією термінового розширення. Паралельно варто регулярно моніторити офіційні розклади й зміни, щоб коригувати календар відвантажень.
Енергетика. Відключення електроенергії зупиняють холодильники, сортувальні лінії та обладнання для доробки, що напряму загрожує якістю продукції.
Практика: для кожного ключового сховища мати окремий резервний генератор та запас пального мінімум на 48 годин роботи. Це зменшує ризик вимушеного зупинення експорту через псування частини партії.
2) Фінансові ризики і страхування
В умовах підвищеного ризику логістики страхування суден і вантажів стає необхідністю. Витрати на страхові премії потрібно відразу враховувати в собівартості, так само як і можливий простій у порту.
- Якщо імпортер не погоджується на спільне страхування, доцільно страхувати хоча б етапи «склад — порт» і «порт — завантаження на судно».
- Перед підписанням контракту варто розрахувати повну логістичну собівартість 1 тонни (включно зі страховкою й потенційним простоєм), щоб відсіяти економічно невигідні угоди.
Такий підхід дає змогу не лише захистити товар, а й дисциплінує контрагентів, які бачать реальну ціну затримок.
3) Якість продукції і сертифікація
Імпортери, особливо з ЄС, надають перевагу постачальникам зі стабільною якістю, простим і прозорим трейсингом. Навіть базові рішення можуть істотно покращити позиції господарства.
- Впровадити мінімальні процедури трейсування: маркування партій (серія, дата збору, поле/ділянка), ведення журналу навантаження.
- Стандартизувати пакування відповідно до вимог країни-імпортера (типи ящиків, дозволені матеріали, маркування).
- Забезпечити фіксацію температури й вологості під час зберігання та перевезення — це аргумент у спорах із покупцем та страховиком.
Чіткий покроковий план дій для господарства (checklist)
Нижче — покрокова дорожня карта для підготовки до сезону експорту 2025–2026.
1) Оцінка ризиків і ресурсів (за 6–8 тижнів до збору врожаю)
- Переглянути всі чинні контракти з імпортерами, перевірити наявність опцій зміни порту та прописати мінімум три альтернативні маршрути (3 порти / 3 логістичні схеми).
- Порахувати наявні рефвагони та контейнери; якщо їх менше від планової потреби — розпочати бронювання щонайменше за 30 днів до перших відвантажень.
2) Підготовка складів та енергетики (за 4–6 тижнів до експорту)
- Придбати або орендувати генератор потрібної потужності: орієнтовно 30–70 кВт для сховищ до 50 тонн та 100–250 кВт для об’єктів на 200–500 тонн (точний розрахунок варто узгодити з електриком).
- Створити запас пального на щонайменше 48 годин безперервної роботи для кожного критичного об’єкта.
- Встановити базовий комплект датчиків температури та вологості з функцією логування й оповіщення (SMS або месенджер) у разі відхилень.
3) План упаковки і сортування (за 2–4 тижні до збору)
- Спланувати частку партій, які підуть у рефконтейнерах, та частку, що буде везтися авто чи залізницею без морської ділянки.
- Для швидкопсувних овочів використовувати сертифіковані харчові контейнери та тара з належною вентиляцією.
- Забезпечити використання піддонів, що відповідають вимогам приймаючих країн, щоб уникнути затримок на митниці.
4) Страхування та договори (за 2–3 тижні до відвантаження)
- Узгодити з імпортером формат страхування вантажу та судна, отримати копію страхового полісу.
- Додати в контракт положення про мультимодальну логістику та порядок компенсації за простій понад узгоджені строки.
5) Операційна готовність (за 48–72 години до відвантаження)
- Перевірити температуру партій, якість сортування та цілісність упаковки; зробити фотодокументацію вантажу.
- Підтвердити маршрут і місце прийому з імпортером; обмінятися контактами відповідальних логістів та митних брокерів на кожній ділянці.
6) Післявідвантажувальні дії
- Зібрати всі документи, пов’язані з поставкою, надіслати їх копії імпортеру та зберегти в електронному архіві.
- Відстежувати рух вантажу через GPS і систему моніторингу температури.
- Фіксувати усі затримки й відхилення (час, місце, наслідки) для подальших претензій до перевізника або страховика та вдосконалення власних планів.
Технічні поради по збереженню і пакуванню
Для овочевого експорту в умовах напруженої логістики дрібні технічні деталі часто вирішують, чи доїде товар у кондиції.
- Температура зберігання. Цибуля, морква, буряк — +0…+4 °C; капуста — +0…+2 °C; кабачки та огірки — близько +8 °C. Для контролю варто використовувати датчики з точністю не гірше ±0,5 °C.
- Вологість. Для коренеплодів оптимальна відносна вологість 90–95%. Для сховищ площею 50–100 м² доцільно встановити щонайменше один зволожувач відповідної потужності.
- Пакування. Для партій, що будуть у дорозі автотранспортом понад 48 годин, максимальна вага ящика — 10–12 кг. Усі ящики мають бути промарковані датою збору та номером партії.
- Вентиляція. Забезпечити вільний рух повітря між піддонами. У рефконтейнерах використовувати решітчасті піддони та не перевантажувати камеру понад рекомендовані норми виробника.
Автоматизація і моніторинг — що реалістично впровадити зараз
Навіть невелике господарство може дозволити собі базову автоматизацію, яка помітно знижує ризики втрат.
- Система бронювання вагонів/контейнерів. Вести просту електронну таблицю з переліком перевізників, параметрами рухомого складу, датами бронювання, контактами менеджерів і статусом кожної заявки.
- Датчики температури та геолокації. Обрати пристрої з SIM-картою, які передають дані в хмарний сервіс або додаток. Базовий комплект для одного сховища (датчик + шлюз) часто вкладається у 300–600 євро залежно від бренду та функціоналу.
- Аналітика собівартості. У простій таблиці розрахувати витрати на 1 тонну (упаковка, сортування, енергія, логістика, страхування, простої) й окремим стовпцем прописати мінімальну експортну ціну. Це дозволяє швидко порівнювати комерційні пропозиції й уникати збиткових контрактів.
Що ще варто робити спільно з партнерами
Один виробник часто не має достатнього «вагового аргументу» для переговорів із великими логістичними операторами, однак кооперація дає можливість суттєво посилити позиції.
- Обговорювати з імпортерами формат спільної підготовки партій: часткова передоплата, участь у страхуванні, узгоджені штрафні санкції за надмірний простій.
- Створювати невеликі логістичні кооперації з іншими виробниками для спільного бронювання вагонів, фрахту чи оренди холодильних секцій у порту.
- Об’єднувати витрати на генератори, охорону й базову автоматизацію для спільних складів — це здешевлює інвестиції для кожного учасника.
Кого моніторити і з ким радитися
Щоб не діяти «в темряві», варто постійно стежити за профільною аналітикою та новинами логістики. Галузеві асоціації, аграрні медіа та логістичні агрегатори оперативно повідомляють про зміни в роботі портів, залізниці та митниць.
- Регулярно відстежувати аналітичні огляди щодо експорту та пропускної спроможності портів і залізниці від ресурсів на кшталт UkrAgroConsult.
- Слідкувати за оновленнями стосовно роботи морських коридорів, страхування суден і динаміки агроекспорту через такі бізнес-платформи, як Дія.Бізнес.
- Читати огляди впливу логістики й інфраструктурних обмежень на прибутковість агросектору у профільних медіа на кшталт ZN.ua.
- Оцінювати прогнозні оцінки потенціалу експорту зернових та олійних культур для розуміння навантаження на логістику за допомогою профільних агроресурсів, як-от AgroTimes.
- Уточнювати макрорівень впливу експорту продовольства на валютні надходження і державні пріоритети, використовуючи аналітику від таких джерел, як експертні огляди продовольчого експорту.
Під час роботи з брокерами й перевізниками важливо вимагати прозорі тарифи, чітко прописані SLA (максимальний час простою, строки доставки) та можливість оперативного інформування про затримки.
Коротка дорожня карта прийняття рішень (на сезон)
Щоб не губитися в деталях, зручно об’єднати сезонні рішення в три основні етапи.
- До жнив. Визначити, які культури й у яких обсягах плануються до експорту, а які — на локальний ринок. Під це планувати логістичні потужності, бронювання та інвестиції в зберігання.
- Після збору. Максимально швидко сортувати й пакувати партії, що йдуть на експорт; не тримати товар у полі чи в тимчасових сховищах без контролю температури.
- Перед відвантаженням. Перевірити роботу генератора, датчиків температури та вологості, підтвердити маршрут із перевізником та імпортером, заздалегідь надіслати повний пакет документів.
Фінальний акцент для виробників
Сезон 2025–2026 вимагатиме від овочевого сектору більшої швидкості прийняття рішень, кращої організації логістики та хоча б базових цифрових інструментів моніторингу. Прогноз зернового експорту до 49 млн тонн — це не вирок для овочевого експорту, а чіткий сигнал: або бізнес адаптується до нового рівня конкуренції за логістику, або втрачає ринки та прибуток.
Реалістичний стартовий набір дій на цей сезон виглядає так:
- завчасне бронювання вагонів і контейнерів, підготовлений «план Б» за маршрутами;
- працюючий генератор із запасом пального та базові датчики контролю умов зберігання;
- оновлені контракти з прописаними форс-мажорами, страховими умовами та компенсаторними механізмами.
Навіть ці кроки вже суттєво підвищують шанси, що ваші овочі доїдуть до покупця вчасно й у потрібній якості 🙂
