План городу 2026 і сівозміна як уникнути помилок

Коротко: про що цей матеріал

• Держава переходить до моделі підтримки, де сівозміна й екологічні практики стають умовою доступу до коштів.
• Вимоги CAP ЄС до ротації культур уже враховані у Стратегії‑2030 та Операційному плані 2025–2027 років для України.
• Навіть невеликий город можна спланувати як 4‑пільну сівозміну з ротацією культур на 3–4 роки.
• Журнал поля, дані про попередники та добрива поступово перетворюються на «паспорт» для грантів і програм підтримки.
• Сумісність культур і змішані посіви — це не тільки врожай і менше хімії, а й крок до сучасних агроекологічних практик.

Де тут «план городу на 2026»: що насправді ухвалив уряд

На 2026 рік в Україні ніхто не затверджував «офіційний план городу», однак правила гри для аграріїв і городників змінюються. 6 червня 2024 року уряд ухвалив Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року, а також оновлений Операційний план заходів на 2025–2027 роки. Детальний аналіз цих документів є, зокрема, в огляді електронної дорадчої служби EDORADA.

Для практичного городника це означає:

• у центрі політики — сталий розвиток, збереження родючості ґрунтів і біорізноманіття;
• українська система наближається до формату національних стратегічних планів країн ЄС у межах нової CAP;
• особливий акцент робиться на сівозміні, скороченні монокультури, розвитку екосхем, використанні покривних культур.

Це не «інструкція, що де садити в грядці», але саме вона задає рамку: у майбутньому перевагу в підтримці матимуть ті, хто працює з ротацією культур, бобовими, сидератами та елементами агроекологічних практик.

За даними урядового порталу, у проєкті держбюджету‑2026 на програми в агросекторі закладено 13,1 млрд грн. Пріоритети включають розмінування земель, підтримку виробництва, розвиток переробки та екологічні програми.

Гроші дедалі частіше спрямовуватимуться тим, хто демонструє сталий обіг земель і продуману сівозміну. Тож «план городу на 2026» існує як політико‑фінансовий фон, у якому виграє той, хто відмовляється від монокультури, планує ротацію на 3–4 роки й застосовує бобові, сидерати, покривні й змішані посіви.

Як CAP ЄС бачить сівозміну і чому це важливо городникам

Українська Стратегія‑2030 та Операційний план розроблялися спільно з європейським проєктом IPRSA з урахуванням нової Спільної аграрної політики ЄС (CAP 2023–2027). CAP запроваджує «умови екологічної відповідності» (GAEC), серед яких:

• GAEC 7 — обов’язкова ротація культур на орних землях: одна й та сама культура не може займати поле роками, потрібна зміна культур у межах 3–4 років;
• GAEC 8 — мінімальна частка непродуктивних елементів (смуги без оранки, живоплоти, постійні трави), заборона суцільного розорювання кожного клаптика.

У більшості країн ЄС:

• частка однієї культури зазвичай не може перевищувати 65–70 % орних площ господарства;
• ротація є умовою отримання базової підтримки.

Україна не копіює ці норми дослівно, але гармонізує підходи. Оновлений Операційний план 2025–2027 років, про який докладно розповідає портал «Дія.Бізнес», чітко прив’язує національну політику до CAP‑підходів і вводить екосхеми як інструмент підтримки.

Для невеликого городу це означає:

• ротація та різноманіття культур стають не «хотілкою агрономів», а умовою для доступу до фінансів;
• у конкурсах на гранти та підтримку з’являтимуться вимоги показувати план сівозміни, частку культур, застосування покривних посівів тощо.

Хто вже сьогодні планує город у логіці CAP, тому завтра не доведеться терміново «перекроювати» всі насадження під нові вимоги.

Базові агрономічні принципи та як не втрапити в пастку монокультури

Окремого закону про «обов’язкову 4‑пільну сівозміну» немає, але профільні дорадчі служби й міжнародні агрономічні довідники радять дотримуватися кількох принципів.

Ротація за родинами культур:

• Пасльонові (томат, картопля, перець, баклажан) не варто повертати на те саме місце раніше, ніж через 3–4 роки — через накопичення фітофторозу, нематод, бактеріальних гнилей.
• Капустяні (капуста, броколі, цвітна капуста, ріпа, редис) також не слід вирощувати частіше, ніж раз на 3–4 роки на одній ділянці — через кіл капусти, ґрунтових шкідників і хвороби коренів.
• Гарбузові (огірок, гарбуз, кабачок, диня) бажано повертати на попереднє місце не раніше ніж через 3 роки, щоб уникати накопичення фузаріозу та бактеріозів.

Загальні правила чергування:

• пасльонові, капустяні й гарбузові не мають іти один за одним на тій самій площі;
• чергуйте «важких» споживачів (капуста, томат, огірок) з «легкими» (зелень, цибуля, коренеплоди);
• включайте бобові як природних азотфіксаторів у кожну 3–4‑річну ротацію;
• між основними культурами використовуйте сидерати (гірчиця, фацелія, суміш вика‑овес тощо).

Такий підхід зменшує ризики хвороб і шкідників, економить добрива та стабілізує врожай з року в рік 🙂

Практична 4‑пільна сівозміна: реальний план городу на 2026 рік

Зручніше планувати не окремі грядки, а блоки або поля. Навіть на 6–10 сотках добре працює схема з 4 полями (А, B, C, D).

Приклад для 2026 року:

• Поле А (2026): пасльонові — томат, перець, баклажан. Попередній рік (2025): бобові чи сидерати (горох, квасоля, вика‑овес, гірчиця).
• Поле B (2026): коренеплоди — морква, буряк, коренева петрушка, селера. Попередній рік: пасльонові або капустяні з внесенням органіки.
• Поле C (2026): капустяні + листові — капуста білоголова, броколі, цвітна капуста з ущільненням салатом, шпинатом. Попередній рік: коренеплоди, цибуля.
• Поле D (2026): бобові / сидерати — горох, квасоля, люпин, соя, гірчиця біла або фацелія як сидерат. Попередній рік: листові, цибуля, часник.

У наступні роки культури «крутяться по колу»:

У 2030 році пасльонові повертаються на поле А. Так виникає 4‑річний цикл, який добре узгоджується з європейськими вимогами до ротації.

Крок за кроком: як скласти свій робочий план городу на 2026 рік

1. Намалюйте схему ділянки

На папері або в простому застосунку відмітьте розміри городу й поділіть його на 3–4 великі блоки. Надто «дрібна шахматка» ускладнює дотримання сівозміни.

2. Розпишіть культури по родинах

Із того, що плануєте садити в 2026 році, складіть групи:

• пасльонові: томат, картопля, перець, баклажан, фізаліс;
• капустяні: усі види капусти, броколі, цвітна, ріпа, редис, рукола;
• гарбузові: огірок, кабачок, патисон, гарбуз, диня;
• бобові: горох, квасоля, соя, нут, люпин;
• коренеплоди: морква, буряк, коренева петрушка, пастернак, селера;
• листові та цибуля: салати, шпинат, зелень, цибуля, часник, порей.

Завдання — не допустити повтору однієї родини на тому самому полі раніше ніж через 3–4 роки.

3. Визначте «важкі» та «легкі» культури

• важкі: капуста, томат, огірок, перець;
• середні: картопля, буряк, морква, цибуля;
• легкі: більшість зелені, редис, салати.

Важкі розміщуйте після бобових чи ділянок, де була внесена органіка, середні — після легких або бобових, а легкі можна висівати як ущільнювачі.

4. Розплануйте 2026‑й і одразу намітьте 3–4 роки наперед

Виберіть «головну» культуру (наприклад, томат) і відведіть для неї окремий блок у 2026 році. Потім розпишіть, що на цьому полі буде в 2027‑му, 2028‑му, 2029‑му — так народжується простий паперовий журнал сівозміни.

5. Зробіть міні‑журнал робіт

Мінімальні записи по кожному полю:

• дата посіву й висаджування розсади;
• культура й сорт;
• попередник;
• внесена органіка й мінеральні добрива;
• обробки засобами захисту рослин;
• орієнтовна врожайність.

Як підкреслює аграрний журнал «АгроТаймс», саме така «бухгалтерія поля» потім стає доказом дотримання сталих практик при участі в програмах підтримки.

Сумісність культур на городі у 2026 році: хто з ким «дружить»

Сумісність культур — це не лише зручність. У комплексі CAP вона входить до ширшої ідеї агроекологічних практик: мінімальний обробіток, різноманіття культур, біологічний захист. Українська стратегія до 2030 року, за аналізом це джерело, прямо підтримує такі підходи.

Приклади вдалих сусідств:

• Томат — добре росте поряд із цибулею, часником, базиліком, які частково відлякують шкідників і стримують грибні хвороби. Небажано сусідити з картоплею через спільні хвороби (фітофтороз).
• Огірок і кабачок — добре почуваються після бобових, корисні сусіди: кріп, салат, трохи кукурудзи як вітрозахист. Не варто садити одразу після інших гарбузових.
• Морква — вигідне сусідство з цибулею: морквяна й цибулева мухи заважають одна одній, загальна шкода менша.
• Капуста — хороший партнер селера, запах якої збиває орієнтацію капустяної мухи та білана.
• Квасоля й горох — створюють азотний фонд у ґрунті. Їх краще віддаляти від цибулі та часнику, що можуть пригнічувати бобові.

Практичні поради на 2026 рік:

• плануйте ущільнюючі культури (редис, салат, шпинат) як короткі проміжні посіви;
• використовуйте змішані посіви, але не ламайте ідею ротації родин — головне, щоб на полі в межах 3–4 років не повторювалися ті самі родини.

Чек‑лист на весну 2026 року для городника та дрібного фермера

Щоб узгодити план городу із здоровим глуздом і новою політикою, корисно пройтися по короткому списку дій.

• Перегляньте історію ділянки за 3–4 роки: що де росло, де були спалахи хвороб і шкідників.
• Позначте «заборонені зони»: де в 2023–2025 роках були томати чи картопля — у 2026‑му не висаджуйте пасльонові; так само для капустяних і гарбузових.
• Сформуйте 3–4 блоки сівозміни, розподіліть між ними культури на 2026 рік і продумайте, що ростиме тут у 2027–2029 роках.
• Заплануйте хоча б один блок під бобові чи сидерати (наприклад, суміш вика‑овес + гірчиця) — це «інвестиція» в родючість на наступний сезон.
• Залиште екологічні елементи: не розорюйте повністю межі, збережіть смуги трави та кущі — це крок до логіки GAEC 8.
• Заведіть журнал поля — хоча б у зошиті або простій таблиці.

Держава, сівозміна та гроші: чому бюджет‑2026 стосується й вашого городу

За інформацією це джерело, у проєкті держбюджету‑2026 агросектор отримує понад 13 млрд грн, у тому числі на екологічні програми та захист довкілля. Оновлений Операційний план Стратегії 2025–2027 років, про який пише це джерело, вже побудований так, щоб сталим практикам (сівозміна, екосхеми, збереження ґрунтів) можна було «прикріпити» фінансові інструменти.

Для практиків це означає:

• у грантових програмах частіше запитуватимуть не тільки «що ви вирощуєте», а й «як саме» — у якій системі ротації, з якими покривними посівами;
• документована сівозміна й журнал поля стають конкурентною перевагою для дрібних овочевих господарств.

План городу на 2026 рік — це вже не лише про врожай, а й про доступ до грошей, кредитів і грантів.

Автоматизація: як «оцифрувати» свій город під європейські вимоги

Навіть невелике господарство має подумати не лише про грядки, а й про дані. У ЄС і в Україні звітність поступово переходить у цифрову форму.

Що можна зробити вже зараз без складних ІТ‑рішень:

• Оцифрувати план. Намалюйте сівозміну в онлайн‑редакторі чи електронній таблиці, щоб було видно, яка культура на якому полі в який рік.
• Завести просту таблицю даних. Для кожного поля фіксуйте культуру та площу, дати посіву й збирання, попередник, норми добрив, основні обробки та урожайність.
• Використовувати погодні дані. Відстеження температури й опадів разом з історією культур допомагає прогнозувати ризики фітофторозу, борошнистої роси, бактеріозів і вчасно реагувати.

Такий підхід відповідає тим підходам до моніторингу сталих практик, які описують європейські документи CAP і технічні рекомендації FAO.

Що насправді обов’язково, а що — поки що рекомендація

Станом на кінець 2025 року:

• немає окремого закону, який би примушував садити культури за конкретною схемою 4‑пільної сівозміни;
• є Стратегія‑2030 та Операційний план 2025–2027 років, розроблені у співпраці з європейськими проєктами, де сівозміна, збереження ґрунтів і екосхеми — ключові пріоритети, що добре показано в аналізі це джерело;
• у бюджеті‑2026 передбачені значні кошти на агросектор і екологію, які за логікою європейської політики будуть пов’язуватися з дотриманням сталих практик.

Агрономічні схеми ротації та сумісності культур формально залишаються рекомендаціями. Але курс держави й ЄС такий, що без них буде дедалі складніше отримувати підтримку й водночас утримувати врожайність без перевитрати ресурсів.

Якщо у 2026 році ви:

• не тримаєте одну культуру роками на одному місці;
• ведете хоча б мінімальний журнал поля з історією 3–4 років;
• чергуєте пасльонові, коренеплоди, капустяні, бобові й сидерати, використовуючи змішані посіви розумно;

— ви вже працюєте у форматі, до якого рухається українська аграрна політика й система підтримки фермерів 🚜

FAQ: відповіді на поширені запитання

Чи обов’язково робити саме 4‑пільну сівозміну?

Ні. 4‑пільна схема — це зручний і зрозумілий базовий варіант. Можна робити 3‑ або 5‑пільну сівозміну, головне — щоб культури та їхні родини не поверталися на те саме місце раніше ніж через 3–4 роки й щоб у структурі були бобові та сидерати.

Чи стосуються європейські вимоги CAP маленьких городів?

Формально CAP орієнтована на сільгоспвиробників, які отримують пряму підтримку від ЄС. Але українська політика гармонізується з цими правилами. Якщо ви плануєте брати участь у грантових програмах чи проєктах підтримки, то логіка CAP (ротація, екосхеми, облік) для вас теж стає актуальною.

Чи можна іноді повторювати одну й ту ж культуру на полі два роки поспіль?

Агрономічно це небажано, особливо для пасльонових, капустяних і гарбузових. Якщо йдеться про невелику площу й ви добре контролюєте хвороби та шкідників, поодинокий виняток можливий, але систематично так робити не варто — це суперечить і стійкому землеробству, і тенденціям європейської політики.

Як показувати свою сівозміну в заявках на гранти чи підтримку?

Найпростіший варіант — мати схему полів (А, B, C, D) на кілька років і короткий журнал поля з даними про культури, площі, попередники, добрива й урожайність. Це може бути електронна таблиця або навіть чітко оформлений паперовий зошит, який легко «перенести» в цифрову форму на вимогу програми підтримки.

Що робити, якщо площа дуже маленька і поділ на 4 поля здається нереальним?

Навіть на невеликій ділянці можна умовно виділити 3–4 зони й щороку змінювати між ними розташування головних культур. У крайньому разі концентруйтеся на тому, щоб не повертати пасльонові, капустяні й гарбузові на той самий квадрат раніше ніж через 3 роки, навіть якщо це всього кілька грядок, а не повноцінні поля.