Як зберегти врожай: план дій у теплу зиму 2025

Ключові висновки

• Аномально тепла зима прискорює самонагрівання, плісняву та проростання зерна, тому потрібен щоденний контроль температури й вологості.
• Критичні параметри: температура зерна 0–5°C для зернових і 10–15°C для олійних, вологість пшениці до 14%, кукурудзи до 16%.
• Через ринкові тарифи зберігання на елеваторах вигідніше швидко сушити, сортувати й оперативно вивозити врожай, ніж чекати кращої ціни.
• Полімерні рукави й мобільні сушарки — ефективні тимчасові рішення, якщо жорстко контролювати температуру, вологість і CO2.
• Прості системи моніторингу (IoT-сенсори, CO2-датчики) окупаються за рахунок запобігання навіть невеликим відсоткам втрат.

Чому тепла зима — це новий ризик для зберігання

Зима 2025 року стала найтеплішою за останні два десятиліття. Середня температура січня перевищила кліматичну норму на кілька градусів, а в південних районах підіймалася до +10–18°C, що нетипово для періоду, коли запаси вважають відносно стабільними. Про цю аномалію детально пише аграрне видання Propozitsiya.

Наслідки для агробізнесу й власників невеликих сховищ подвійні:

• озимі культури втрачають морозостійкість через неповне накопичення «зимових» запасів;
• у зерносховищах порушується баланс вологи й тепла, різко зростає ризик самонагрівання, плісняви, проростання та втрати якості.

Про ширший спектр погодних ризиків — осіння посуха, безсніжна зима, пізні приморозки, дощовитий травень — можна прочитати в огляді на порталі Latifundist.

Тепла зима перетворює «мертвий сезон» зберігання на активну фазу біологічних процесів у зерновій масі.

Що цього року на кону: обсяги, тарифи і логістика

Прогноз на врожай 2025 року — орієнтовно 56 млн тонн зернових і 21 млн тонн олійних. Це величезний обсяг, який необхідно грамотно розмістити, зберегти й вивезти в умовах змінених правил гри.

Скасування безкоштовного зберігання та повернення ринкових тарифів на елеваторах змушує господарства уважно рахувати кожен день простою. Оновлені підходи до тарифів і завантаження елеваторів аналізує видання Голос України.

Практичний висновок: кожна тонна, яка «зайво» простоює на елеваторі або в полімерному рукаві без контролю параметрів, прямо загрожує маржинальності сезону.

Коротко про оптимальні параметри: що тримати під контролем

Щоб мінімізувати втрати, варто орієнтуватися на такі цільові показники:

• Температура зерна:
  • зернові культури: бажано 0–5°C у сховищі;
  • олійні (зокрема соняшник): 10–15°C.
• Вологість зерна:
  • пшениця — до 14%;
  • кукурудза — до 16% для довгострокового зберігання, короткостроково можливі 17–18% лише за умови жорсткого контролю температури.
• Сигнал тривоги:
  • підвищення температури зерна понад 15–18°C;
  • стрибок CO2 у штабелі чи рукаві — ознака активного дихання і псування.

Ці орієнтири узгоджені з рекомендаціями FAO щодо провітрювання та сушіння зерна, викладеними в посібнику FAO з постзбиральної доробки, а також з інструкціями університетських розширень на кшталт Purdue Extension.

Критичний поріг: підйом температури зерна на 2°C за добу або перевищення 15°C означає негайну зміну режиму зберігання.

Негайні кроки для господаря: що робити цього тижня

План на перші 7–14 днів аномально теплої погоди підходить як для елеваторів з обсягами 5 000 тонн, так і для невеликих господарств на 50–100 тонн.

• Оглянути всі сховища:
  • перевірити роботу вентиляції й аерації;
  • пересвідчитися у відсутності видимих осередків плісняви;
  • очистити повітроводи, перевірити люки та їх герметичність.
• Виміряти температуру зерна:
  • зондовим термометром на глибину 1–2 м у кількох точках партії;
  • зафіксувати початкові значення, далі відстежувати щодня.
• Перевірити вологість:
  • вологоміром у кожній партії;
  • при пшениці >14% або кукурудзі >16% одразу планувати сушіння.
• Установити поріг тривоги:
  • якщо температура зерна зростає на 2°C за 24 години або перевищує 15°C, запускати екстрений план дій;
  • передбачити відповідальну особу та алгоритм (охолодження, аерація, розвантаження).
• Ізолювати проблемні партії:
  • локалізувати місця самонагрівання;
  • охолодити їх інтенсивною аерацією або частковим розвантаженням і переміщенням.

Підказки щодо інструментів і обладнання

Для швидкої діагностики стану зерна бажано мати мінімальний комплект обладнання.

• Зондовий термометр для зерна з точністю не гірше ±0,5°C.
• Мобільний або лабораторний вологомір для зернових і олійних.
• Портативний CO2-лічильник для полімерних рукавів та щільно укладених штабелів.
• Вентилятори або стаціонарні системи аерації з можливістю регулювати швидкість повітря.
• Мобільна зерносушарка відповідної продуктивності: наприклад, для обробки 100 тонн/добу потрібна сушарка, здатна видаляти 1–2% вологості за цей час.
• Полімерні рукави для тимчасового зберігання як альтернатива елеватору на період до 3 місяців.

Полімерні рукави: коли це має сенс і як їх ефективно використовувати

Полімерні рукави (grain bags) стають популярним рішенням, коли традиційні елеваторні послуги дорожчають і не вистачає потужностей. Це економічний, але вимогливий до контролю варіант.

• Формуйте партії в діапазоні 50–120 тонн на один рукав (залежно від його довжини й діаметра).
• Перед закладанням обов’язково перевіряйте вологість: не вище 18%, інакше конденсат та пліснява виникнуть дуже швидко.
• Регулярно вимірюйте CO2 всередині: різкий ріст понад 0,5–1,0% сигналізує про активне загнивання та потребу терміново вивантажувати зерно.
• Захищайте рукави від гризунів, механічних пошкоджень технікою, а також від застою води навколо.
• Плануйте рукави як короткострокове рішення (до 3 місяців) з обов’язковим контролем температури нижче 20°C.

Рішення для південних регіонів: підсушування та аерація

У південних областях, де повітря довго залишається теплим, головний пріоритет — знизити вологість до безпечного рівня та максимально охолодити зерно в нічні години.

• При вологості 16–18% застосовуйте суху аерацію:
  • запускайте вентиляцію вночі, коли зовнішнє повітря холодніше й відносно сухіше;
  • паралельно за можливості використовуйте сушарку для зняття 1–2% вологості за добу.
• Для великих обсягів:
  • розрахуйте пропускну здатність: наприклад, для 1 000 тонн за наявності сушарки на 50 т/год потрібні кілька діб безперервної роботи;
  • заздалегідь бронюйте мобільні сушарки або час на чужих потужностях.
• Коригуйте інтенсивність аерації:
  • при температурі зерна нижче 5°C достатньо помірного провітрювання;
  • при вищій температурі посилюйте аерацію, щоб поєднувати охолодження з частковим підсушуванням.

Моніторинг і автоматика — вкладення, що окупається

Навіть проста автоматизація процесів моніторингу й аерації може повернути інвестиції за один сезон за рахунок зменшення втрат і економії енергоресурсів.

• Встановіть IoT-сенсори температури й вологості у 4–8 контрольних точках кожного силосу чи великого складу.
• Підключіть їх до контролера:
  • за зростанням температури зерна на 2°C система автоматично вмикає вентиляцію;
  • при перевищенні граничної вологості надсилає сповіщення на телефон.
• Додайте CO2-датчики в великі полімерні рукави й щільні штабелі — вони першими сигналізують про «пробудження» біологічних процесів.
• Збирайте такі дані:
  • температура повітря й зерна (°C);
  • відносна вологість (%);
  • CO2 (%);
  • швидкість повітря в системах аерації (м/с).
• Мінімальна частота зчитувань:
  • раз на годину для звичайних партій;
  • раз на 10–15 хвилин для проблемних чи найбільш цінних запасів.

Своєчасно помічений тренд зростання температури або CO2 майже завжди дешевший за втрати від зіпсованих десятків тонн зерна.

Як визначити пріоритети: що переміщувати першим

У реальності обмежених потужностей сушіння, транспорту й фінансів потрібно вибирати, які партії рухати першочергово.

• Найцінніші партії (високогрейдова продовольча пшениця, якісний соняшник):
  • спрямовуйте першими на експорт або довготривалу переробку;
  • уникайте навіть короткого зберігання в ризикових умовах.
• Сортування за вологістю:
  • вологіші партії — на сушіння, інтенсивну аерацію або тимчасово в полімерні рукави;
  • сухіші — у пріоритетні елеваторні ємності з кращим контролем.
• Партії з ознаками самонагрівання:
  • розвантажити, перемістити, просушити або відразу спрямувати в переробку;
  • не залишати їх «дочекати» можливого поліпшення ціни.

Практичний чекліст: термінові дії для господарства

Покроковий план, який можна одразу вивісити в операторській елеватора 🚜

1. День 1: зібрати команду (керівник, оператор елеватора, технік) та провести інвентаризацію:
   • масу кожної партії;
   • поточну температуру й вологість.
2. День 1: встановити пороги тривоги:
   • температура зерна >15°C або підйом на 2°C за 24 години;
   • вологість >14% для пшениці і >16% для кукурудзи.
3. Дні 1–3: перевірити й увімкнути системи аерації:
   • в кожному силосі чи складі пересвідчитися в працездатності вентиляторів;
   • почати нічну аерацію там, де зовнішнє повітря холодніше внутрішнього.
4. Перший тиждень: скласти графік сушіння:
   • визначити чергу партій із надлишковою вологістю;
   • забронювати мобільні сушарки чи елеваторні потужності наперед.
5. Дні 2–7: частину врожаю перевести в полімерні рукави:
   • використовувати як тимчасове рішення до 3 місяців;
   • регулярно контролювати CO2 і температуру в рукавах.
6. Перші 7 днів і далі постійно: налаштувати систему моніторингу:
   • мінімум 1 замір на годину для критичних партій;
   • 2–4 заміри на добу для решти запасів.
7. Тиждень 1–2: узгодити логістику:
   • домовитися з елеватором або логістичною компанією про вивезення;
   • пріоритезувати партії за вартістю та ризиком псування.

Що робити з шкідниками і пліснявою

Підвищена температура й вологість створюють сприятливі умови для комірних шкідників та розвитку грибів.

• Регулярні візуальні огляди:
  • шукайте зміну кольору, поодинокі плями, грудкування й поява запаху «затхлості»;
  • звертайте увагу на пил і дрібну фракцію на поверхні — це часто слід життєдіяльності шкідників.
• Профілактика:
  • використання сит і систем пилоудалення при прийманні;
  • очищення сховищ між партіями, видалення залишків минулорічного зерна.
• Локальні заходи:
  • термічна обробка (охолодження або прогрів до допустимих меж для конкретної культури);
  • примусова аерація для зниження вологості й температури в осередку.
• Хімічний захист:
  • застосовувати лише як крайній захід;
  • строго дотримуватися інструкцій, дозувань та термінів очікування перед реалізацією партії.

Що ще варто знати про економіку зберігання зараз

Ринкові тарифи на елеваторне зберігання означають, що довге очікування «пікових» цін може виявитися дорожчим за швидку реалізацію за помірною ціною.

Через теплу зиму підвищується ймовірність втрат маси (усадка, усушка), зниження якості і переходу зерна до нижчого класу. Варіанти оптимізації витрат — полімерні рукави, мобільні сушарки, гнучка короткострокова логістика — детально розглянуті в матеріалах компанії Unicorns Agro.

Фінансово вигідніше вчасно інвестувати в сушіння, пересортування й базовий моніторинг, ніж компенсувати втрати від зниження якості десятків або сотень тонн продукції.

Корисні перевірні показники для щоденного моніторингу

Простий набір щоденних показників допоможе швидко помічати проблему ще до серйозних втрат.

• Температура зерна по зонах:
  • фіксуйте щодня;
  • якщо різниця між центром і краєм партії >3°C, є ризик локального самонагрівання.
• Вологість партії:
  • перевіряйте при кожному переміщенні, перелаштуванні або перемішуванні зерна;
  • особливу увагу приділяйте партіям після дощу або з підвищеним вмістом домішок.
• CO2 у полімерних рукавах і щільних штабелях:
  • мінімум один замір на добу;
  • будь-яке помітне зростання — привід перевірити температуру та вологість.
• Підсумкова маса партії:
  • фіксуйте на вході й виході зі сховища;
  • контролюйте відсоток усадки/збитків і коригуйте режими зберігання.

Короткі поради для дачників і приватних господарств

Для невеликих обсягів (кілька тонн зерна) застосовуються ті самі принципи, але в простішому форматі.

• Зберігайте зерно в прохолодному, добре вентильованому приміщенні:
  • уникайте сусідства з джерелами тепла;
  • провітрюйте вночі, коли температура нижча.
• Використовуйте герметичні контейнери або спеціальні мішки:
  • для невеликих партій зручно застосовувати ємності з клапанами, що пропускають гази;
  • частіше перевіряйте вологість і відсутність конденсату.
• Для насіннєвого матеріалу:
  • регулярно оцінюйте енергію проростання;
  • якщо температура в сховищі росте, тестуйте схожість раніше, щоб вчасно оновити запаси насіння.

Коротко про ризики, які можна автоматизувати

Автоматизація здатна значно зменшити вплив «людського фактора» й запізнілих рішень.

• Системи моніторингу швидко виявляють тренди:
  • плавне, але стабільне зростання температури чи CO2;
  • періодичні стрибки вологості внаслідок конденсації.
• На основі зібраних даних (історичні температури, вологість, прогнози погоди, обсяги й типи культур) легко налаштувати прості правила:
  • «якщо температура > X — вмикаємо вентиляцію»;
  • «якщо вологість > Y — сповіщення технологу»;
  • «якщо CO2 зростає N днів поспіль — перевірити партію фізично».
• Більш просунуті рішення можуть використовувати прогнозну аналітику для планування сушіння, черг на елеваторі та відвантажень.

Наприкінці — найважливіше для дій прямо зараз

Перший і найважливіший крок — почати вимірювати. Без точних даних про температуру й вологість кожної партії будь-які рішення залишаються припущеннями.

Якщо у вас ще немає власної системи контролю, варто на найближчі 1–2 тижні:

• орендувати або придбати базовий комплект обладнання (термозонди, вологомір, CO2-лічильник);
• за потреби запросити виїзну технічну бригаду для діагностики стану зерна;
• одразу після діагностики прийняти рішення щодо сушіння, пересортування, переміщення в рукави чи форсованого вивезення.

Швидкі дії в ці перші тижні теплої зими здатні зменшити майбутні втрати значно сильніше, ніж потенційний додатковий дохід від очікування кращої ціни на ринку 🙂

FAQ: відповіді на часті запитання