Агротуризм в Україні як заробити на своїй ділянці

Коротко про головне

• Агротуризм в Україні швидко розвивається і може стати стабільним додатковим заробітком для фермерів.
• Почати можна з мінімальними інвестиціями: одноденні екскурсії, майстер-класи та дегустації.
• Гостьові будиночки, теплиці й тваринницькі ферми легко перетворити на туристичні локації з простими доопрацюваннями безпеки та сервісу.
• Гранти й місцеві програми підтримки допомагають профінансувати перший ремонт, меблі та базову інфраструктуру.
• Успіх тримається на трьох речах: безпечна інфраструктура, чіткі програми для гостей і системне онлайн-бронювання.

Чому агротуризм важливий для господарств саме зараз

Агротуризм на фермах в Україні — не просто модна тема останніх років, а реальна бізнес-можливість для власників земельних ділянок і господарств. Після локдаунів внутрішній відпочинок у селі почав витісняти закордонні поїздки, і ферми відкривають двері для гостей: екскурсії, майстер-класи з сироваріння, доїння кіз, дегустації продукції та проживання.

Бананова ферма під Києвом, екоферма «Климівка», жаб’ячі та равликові проєкти вже потрапляють у топ-листи туристичних локацій і привертають увагу до ферм, а також до державних та грантових програм підтримки. Такі кейси описують, зокрема, огляди на кшталт підбірок туристичних ферм та матеріали про агротуризм як додатковий заробіток для фермера.

Зміна туристичних звичок створила стійкий попит на сільський відпочинок, який має кілька ключових переваг для фермерів:

• Диверсифікація доходів. Туристи платять за вхідні квитки, проживання, майстер-класи й купують продукцію на місці. Наприклад, на жаб’ячій фермі вхід коштує близько 100 грн для дорослого, а екоферма «Климівка» пропонує проживання з триразовим харчуванням від 1300 грн/добу для дорослого — це демонструє потенціал різних тарифів і пакетів.
• Держпідтримка та гранти. Реальні кейси показують, що гранти на кшталт 50 000 грн (як для проєкту Tante Snails) здатні покрити перші інвестиції в інфраструктуру: ремонт, санвузли, меблі чи додаткове обладнання.
• Просування регіональних продуктів. Гості дегустують і купують сири, консерви, мед, саджанці й іншу крафтову продукцію, що підвищує впізнаваність бренду господарства та стимулює місцевий попит.

Агротуризм дозволяє фермі заробляти не лише з гектара землі, а ще й з кожної години, яку гість проводить на території господарства.

Реальні формати агротуризму, які працюють

Не всі ферми повинні будувати гостьовий комплекс із басейном. Є кілька форматів, які вже довели свою ефективність в Україні.

• Одноденні екскурсії та майстер-класи. Підходить для малих господарств. Типова програма — 2–3 години (екскурсія територією, знайомство з тваринами чи теплицями, майстер-клас, дегустація). Оптимальна група — 8–20 осіб. Для дітей важливо облаштувати окремі безпечні зони.
• Гостьові будиночки та mini-B&B. Якщо є 1–3 кімнати, важливо подбати про чистоту, наявність щонайменше трьох комплектів постільної білизни на кожне ліжко (для швидкої зміни) і просте, але смачне харчування — 2–3 страви місцевої кухні.
• Тему-ферми. Олені, кози, банани чи інші тепличні культури, равлики — все це може стати “фішкою” ферми. Тепличні або закриті ферми мають перевагу: вони працюють цілий рік. Так, бананова ферма в селі Рожни показує, як у закритому просторі можуть одночасно плодоносити банани, кавове дерево й полуниця.
• Комбіновані пропозиції. Проживання + екскурсія + риболовля, баня або прогулянка по полю. Подібно до програм «Климівки», це особливо вигідно для невеликих груп до 14 осіб.

Найпростіший стартовий формат — одноденна програма з екскурсією, майстер-класом і дегустацією, яка потребує мінімальних інвестицій, але приносить відчутний дохід.

Підготовка за 6 місяців: покроковий план

Нижче — практична інструкція, що саме робити протягом перших шести місяців підготовки агротуристичного напрямку.

1) Оцініть активи (0–2 тижні)

• Підрахуйте площі: пасовища, теплиці, сади, вільні будівлі, водойми.
• Позначте, які з об’єктів уже безпечні для відвідувачів без додаткових інвестицій.
• Складіть перелік досвідчених працівників або членів родини, які можуть проводити екскурсії чи майстер-класи.

2) Визначте бізнес-модель і ціноутворення (приблизно 2 тижні)

• Опишіть продукти: екскурсія (2–3 години), майстер-клас (1–2 години), проживання (ніч), дегустація.
• Розрахуйте собівартість: продукти, оплата праці, комунальні послуги, витратні матеріали.
• Орієнтовні ціни: 80–150 грн за екскурсію для дорослого, 300–1500 грн/добу за проживання (залежно від рівня облаштування й харчування).

3) Інфраструктура й безпека (1–2 місяці)

• Облаштуйте санвузол з гарячою водою, забезпечте дезінфектор і доступну аптечку.
• Позначте маршрути для гостей: бажано не вужче 1,2 м, щоб уникати тисняви.
• Для зон із тваринами зробіть огорожі, продумайте безпечну дистанцію та запас кормів мінімум на 30–60 діб.
• Розмістіть зрозумілі таблички з правилами безпеки.

4) Ліцензії, податки, страхування (приблизно 1 місяць)

• Зверніться до своєї ОТГ, щоб уточнити вимоги до розміщення гостей та організації харчування.
• За потреби оформіть ФОП та єдиний податок для легальної торгівлі й надання послуг.
• Розгляньте базове страхування відповідальності перед гостями (орієнтовно 3–10 тис. грн на рік, залежно від умов).

5) Маркетинг і бронювання (2–4 тижні)

• Створіть просту сторінку або профіль у соцмережах з фото, описом програм, цінами та часом роботи.
• Підключіть календар для бронювань (наприклад, Google Календар або плагін типу Bookly для сайту на WordPress).
• Подайте інформацію про ферму до регіональних списків екоферм при обласних адміністраціях або до профільних ресурсів, подібних до аналітики про розвиток відпочинку в селі.

6) Тестовий запуск (перша сезонна хвиля)

• Проведіть 4–6 тестових заходів зі зниженою ціною або спеціальними умовами.
• Збирайте відгуки гостей, фото та відео — вони потрібні для соцмереж і сайту.
• Ведіть щоденник витрат і доходів першого місяця, щоб побачити реальну окупність навіть невеликих вкладень (наприклад, гранта в 50 000 грн).

Практичні фінансові розрахунки

Розглянемо умовний приклад невеликої ферми з двома гостьовими кімнатами (4 місця) та завантаженістю 50% у пік сезону.

Для помірніших проєктів можна орієнтуватися на 600–900 грн/добу за місце. Додаткові джерела доходу:

• екскурсії та майстер-класи — 100–200 грн/особа;
• сувеніри, мед, сири, саджанці — середній чек 150–300 грн на гостя.

Витрати на опалення, воду, продукти та працю зазвичай становлять не менше 30–40% доходів. Саме тому важливо комбінувати проживання з послугами високої маржі (майстер-класи, дегустації, продаж крафтових продуктів).

Як покращити сервіс і збільшити дохід

Навіть невеликі зміни в програмі можуть суттєво збільшити дохід з кожного гостя.

• Майстер-класи. Приготування сиру, хліба, варення чи консервацій — це недорога сировина і можливість працювати з більшими групами. Маржа тут значно вища, ніж просто на екскурсії.
• Програми «день на фермі» для шкільних груп. Вони забезпечують стабільний потік гостей у будні дні. Важливо перейти на систему попереднього запису та зрозумілі сценарії (екскурсія, ігри, майстер-клас, перекус).
• Сезонні пропозиції. Весняні прогулянки у саду, літні пікніки, осінній збір яблук чи винограду, зимові екскурсії до тварин — все це стимулює повторні візити.
• Міжсезоння. Закриті об’єкти — теплиці, оранжереї, ферми з тропічними культурами чи равликами — дозволяють приймати туристів цілий рік 🐌

Автоматизація, бронювання та просування

Щоб не “захлинутися” в телефонних дзвінках і повідомленнях, базову автоматизацію варто запустити відразу.

• Онлайн-бронювання. Для старту підійде проста форма (наприклад, Google Forms) або плагін бронювання для WordPress із календарем доступних дат.
• Онлайн-платежі. Підключення сервісів на кшталт LiqPay чи Portmone допомагає приймати передплату 20–30% і зменшує ризик відмов у останню хвилину.
• CRM-lite. Достатньо таблиці в Google Sheets з датами заїздів, контактами гостей, опціями харчування та особливими побажаннями.

Далі можна розвивати автоповідомлення, SMS-нагадування, рекламні кампанії в регіональних групах і туристичних спільнотах. Орієнтуватися в довгострокових стратегіях допоможуть міжнародні рекомендації з розвитку сільського туризму, зокрема матеріали Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН і приклади з практик, що публікуються на платформах на кшталт Європейської Комісії з питань сільського господарства.

Юридичні та етичні аспекти

Юридичні вимоги можуть відрізнятися залежно від регіону, але є кілька універсальних правил.

• Харчування. Дотримуйтеся базових санітарних норм: достатня кількість холодильників, правильне зберігання продуктів (для молочних — зазвичай у межах +4…+6 °C), окрема зона приготування їжі для гостей.
• Оформлення. Уточніть у своїй ОТГ, які документи потрібні для розміщення гостей. Часто вистачає ФОП і простих договорів-оферт з гостями щодо відповідальності за псування майна та дотримання правил.
• Етика роботи з тваринами. Не варто перетворювати тварин на “атракціон”. Продумайте режим відпочинку, обмежте контакт під час спеки чи хвороб, слідкуйте за якістю кормів і умовами утримання. Задоволені тварини — це і вищий рівень безпеки, і кращі відгуки туристів 🐐

Як стартувати з мінімальними ресурсами

Якщо бюджет обмежений, це не привід відкладати агротуризм “на потім”.

• Почніть з одноденних програм: екскурсія + майстер-клас + дегустація. Це не потребує ремонту номерів і великих вкладень.
• Об’єднайтеся з сусідніми фермами, крафтовими сироварнями чи місцевими ресторанами. Спільні маршрути “кілька локацій за день” підвищують цінність пропозиції для туриста.
• Подайте заявку на мікрогрант або участь у регіональних програмах розвитку села. Приклад грантових історій показує, що навіть 50 000 грн можуть стати стартовим капіталом для санвузла, меблів і базового ремонту.

Головне — протестувати попит і не вкладати все відразу в дорогі будівлі чи розваги, поки ви не зрозуміли, який формат найбільше подобається вашим гостям.

Практичний чеклист запуску агротуризму

Дотримуйтеся цього порядку дій, щоб не загубитися в деталях.

1. Перевірити активи: теплиця, стайня, сад, водойма — позначити безпечні зони (1–2 дні).
2. Визначити формат: екскурсія, майстер-клас, проживання або їх комбінація (приблизно 1 тиждень).
3. Розробити програму на 2–3 години і орієнтовну вартість (2–4 дні).
4. Підготувати прості документи: правила відвідування, шаблон договору/квитанції, коротку анкету для медичних обмежень (до 1 тижня).
5. Облаштувати базову інфраструктуру: туалет, питна вода, аптечка, огорожі й таблички безпеки (2–6 тижнів).
6. Налаштувати бронювання та оплату: Google-календар, форма запису, передоплата 20–30% (1–2 тижні).
7. Провести 4–6 тестових заходів, зібрати фідбек, скоригувати програму й ціни (1–2 місяці).
8. Подати заявку на грант чи до регіонального списку туристичних локацій (за можливості), запустити регулярну рекламну кампанію в соцмережах та локальних спільнотах.

Агротуризм в Україні ще відносно молода сфера, але вже зараз приносить додатковий дохід і повертає гостей до села. Починайте з малого, тестуйте програми й поступово додавайте нові послуги — так шанси, що ваш город або ферма стануть улюбленою локацією для гостей з різних регіонів, суттєво зростають 🌾

FAQ: поширені запитання про агротуризм на фермі

Скільки потрібно інвестувати, щоб почати агротуризм?

Якщо починати з одноденних програм без проживання, інвестиції можуть обмежитися облаштуванням санвузла, базових зон безпеки та закупівлею посуду для дегустацій. Це часто вкладається в рамки мікрогранта на кшталт 30–50 тис. грн або навіть менше, якщо частина інфраструктури вже є.

Чи обов’язково мати тварин, щоб розвивати агротуризм?

Ні. Успішно працюють тепличні, ягідні, садові та равликові проєкти без класичних “домашніх” тварин. Головне — цікава історія, можливість побачити процеси зсередини (вирощування, переробка, приготування) та можливість щось спробувати або зробити власноруч.

Які ризики для ферми створює прийом туристів?

Основні ризики — травмування гостей, псування майна й потенційні конфлікти в разі незадоволення сервісом. Зменшити їх допомагають чіткі правила, страхування відповідальності, зрозумілі маршрути, огорожі, інформаційні таблички й супровід груп досвідченими працівниками.

Як зрозуміти, що попит є саме у моєму регіоні?

Перевірте, чи є поруч інші туристичні об’єкти: ліси, річки, історичні пам’ятки, популярні траси. Проаналізуйте, які ферми чи садиби вже приймають гостей у вашій області, перегляньте відгуки. Корисно зв’язатися з місцевими турагенціями та запитати, чи є в них попит на сільські тури у вашому напрямку.

З чого почати маркетинг, якщо немає власного сайту?

Для старту достатньо активної сторінки в одній-двох соцмережах із якісними фото, описом програм, цінами та контактами. Далі можна додати простий сайт на WordPress з плагіном бронювання. Головне — регулярно публікувати новини, фото гостей (за їхньою згодою) і сезонні пропозиції.